Пошук по сайту

Хімія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Дослідження даної курсової роботи виступає Снятинський районів Івано-Франківської області

Дослідження даної курсової роботи виступає Снятинський районів Івано-Франківської області





Сторінка1/3
  1   2   3
Особливості заселення і господарське освоєння території Снятинського району

Вступ

1) Актуальність дослідження

2) Мета роботи.

3) Об’єкт і предмет дослідження

4) методи дослідження

5) Коротка структура даної роботи

І Природні умови як чинник заселення території Снятинського району.

1) геогр. положення

2) поверхня

3) Клімат

4) поверхневі та підземні води

5) грунтово-рослинний покрив

ІІ Особливості заселення території Снятинського району від найдавніших часів до тепер

1) Культура Карпатських курганів

2) Культура Ноа

3) Скіфська

4) Трипільська культура

5) Культура Фракійського Гальштату

6) Черняхівська культура

7) до сьогодні

ІІІ Характерні риси господарського заселення території Снятинського району

  1. Пізній палеоліт

  2. Мезоліт

  3. Бронзова доба

  4. Залізна доба

  5. Раннє середньовіччя

  6. Наші дні

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ
Снятинський район розташований у південно-східній частині Івано-Франківської області. З центром району у місті Снятин, в якому проживає 10 тисяч чоловік. Снятинщина складова частина Покуття, південно-східногї частини Галичини між річками Дністром, Прутом, Черемошом і Карпатами. Населення – 66,192 особи. Щільність населення – 110 осіб на кв.км. Площа – 602 кв.км.

Актуальність даного дослідження полягає у висвітленні історичного розвитку Снятинщини у світлі цивілізаційного підходу сучасної історичної науки. Нам потрібно переосмислити ряд праць з даної проблематики, особливо наших часів. Актуальність теми зумовлена необхідністю створити цілісне наукове дослідження тепиторії, у зв’язку з її недостатньою розробкою, введенням в обіг нових архівних документів і матеріалів з історії населених пунктів Снятинщини.

Мета даної роботи – дослідження територіальних особливостей заселення території і розвитку населених пунктів регіону дослідження.

Для реалізації мети нам потрібно вирішити наступні завдання:

- Проаналізувати природні чинники, як чинники які впливають на розселення населення тереторії;

- охарактеризувати заселення території протягом сорока тисяч років;

- Розкрити основні риси господарського освоєння території.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає Снятинський районів Івано-Франківської області.

Предметом курсової роботи виступають особливості і закономірності заселення території району із найдавніших часів до сьогодні.

Методи дослідження є застосування як загальнонаукових, так і спеціальних наукових методів. Спираючись на принцип історизму, об’єктивності, критичної оцінки джерел, методи аналізу та синтезу, в дослідженні широко використані історичні методи: порівняльно-історичний, аналітично-типологічний, історичної реконструкції, статистичний. Комплексність використання принципів і методів сприяло чіткому обґрунтуванню наукового пошуку через відповідну джерельну базу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення курсового дослідження, нагромаджений в ньому фактичний і теоретичний матеріал та висновки можуть бути використані для написання нових спецкурсів з краєзнавства, написанні наукових праць по історії Снятинщини, та наведення багатьох статистичних даних по районі, і його населених пунктах.

І ) Природні умови як чинник заселення території Снятинського району

Територія Снятинщини, як і всього Прикарпаття у минулому була вкрита Галицько-Басарабським морем. І тільки близько 50 млн. років тому, внаслідок тектонічного підвищення земної кори, вода стекла в басейн сучасного Чорного моря. Трохи згодом, 15 млн. років тому, через загальне потепління клімату почали танути південний і карпатський льодовики. Останній і утворив нинішнє русло ріки Прут. Почало створюватися "обличчя" сучасного суходолу. Снятинський район розмістився на південному сході Івано-Франківської області та розташований на Східноєвропейській платформі. Належить до Верхньопрутсько-Дністровського фізико-географічного району. Лежить на т.зв. Прутсько-Черемоській височині та на Коломийсько-Снятинській рівнині. Район межує з Косівським, Коломийським, Городенківським районами Івано-Франківської області та Винницьким і Кіцманським районами Чернівецької області Географічні координати: 48° 46' північної широти 25° 55' східної довготи Висота над рівнем моря: 276 м. Снятинщина складова частина Покуття, південно-східного «кута» Галичини між річками Дністром, Прутом, Черемошом і Карпатами. Населення – 66,192 особи. Щільність населення – 110 осіб на кв.км. Площа – 602 кв.км. Через усю Снятинщину із заходу на схід тече річка Прут. Вона ділить район майже на дві рівні частини – північну й південну. Через район протікають річки: Рибниця, Дубівець, Турка, Чернявка, Лукач, Белелуйка, Потічок – притоки Прута.

Рельєф Снятинщини можна поділити на два основних вида: Рівнинно-пластовий – скульптурно ерозійний рельєф лівобережжя Прута та Пр карпатські низькогір’я правобережжя річки Прут.

Рівнинно-пластовий рельєф платформенної частини області утворений майже горизонтальними відкладами силуру, девону, юри, крейди і третинних відкладів, які виявлені переважно вапнякуватими породами (вапняками, мертелями, доломітами), пісковими та гіпсо-ан-гідритовими породами. Зверху, на більшій частині платформи, вони перекриті лесовими суглинками плейстоценового (четвертинного) віку. Ріки Прут та його ліві притоки, порізали ці пластові рівнини своїми долинами і утворили скульптурно-ерозійний рельєф. Оскільки вапняки, пісковики і мергелі, якими складена платформа — це тверді породи, що мало піддаються ерозійним процесам, то схили річкових долин тут переважно круті, а місцями урвисті, скелясті. Міжрічкові горби мають, як правило, подовгасті обриси І плоскі вершини, що свідчить про існування первісної рівнинної поверхні, яка пізніше в процесі рельєфотворення була розчленована долинами та балками і перетворена в горбисто-горбогірну. Вершини горбів та їх схили перекриті покривом лесоподібних суглинків, потужність яких на вершинах. горбів та підніжжях їх схилів досягає декількох метрів. Такі лесові схили легко піддаються ерозії, особливо на орних землях, завдяки чому тут виникло багато ярів, які ще більш ускладнюють поверхню горбів та схилів долин.

Прикарпатські низькогір’я :Терасово-акумулятивний рельєф різного ступеня розчленування панівний у Передкарпатті, але не єдиний. В Івано-Франківському Передкарпатті є ще й інші генетичні типи рельєфу, а саме: а) структурно-ерозійні низькогір'я зі скульптурно-ерозійними формами і б) структурно-тектонічиі межиріччя з поширенням зсувних форм рельєфу.

Перший тип рельєфу, представлений Майдаиським Битківсько-Гвіздським та Слобода-Рунгурським иизькогір'ям, які являють собою складки так званих нижніх молас Передкарпатського прогину, складе них пісковиками, конгломератами, соленосними глинами поляницької, воротищенської, добротівської і стебницької світ. Абсолютні висоти структурних низькогір'їв досягають 700 м; схили їх сильно розчленовані долинами потічків, що створює загалом складний низькогірний рельєф.

Другий тип рельєфу утворюють структурно-ерозійні межиріччя з поширенням зсувних форм. Абсолютні висоти цих межиріч в середньому становлять 300—350 м, а у вищих точках досягають 420—450 м. Відносні висоти над основним базисом ерозії — долиною Прута, досягають 120—150 м, що сприяло інтенсивному розчленуванню цих межиріч. Розчленуванню сприяв також і літологічний склад порід, представлених так 'званими верхніми поласами Передкарпатського прогину, в яких переважають глини і глинисто-піщані породи. Ці породи не тільки легко розмиваються атмосферними і річковими ;водами, але й інтенсивно піддаються зсувам на схилах долин і горбів, а тому рельєф являє собою характерне сполучення розлогих річкових долин, схили яких і поверхні межиріч спотворені цілими серіями багатоярусних зсувів,які місцями роблять ці межиріччя не придатними до сільськогосподарського обробітку. Цей тип рельєфу характерний для Прут-Черемошського межиріччя, зокрема для межиріч і Рибниці, Пістинки і Лючки тощо.

Якщо поглянути на карту населення за населеними пунктами можна побачити, що села, які розташовані поряд мають подібну кількість населення, і можна виділити декілька територій із подібною кількістю жителів.

  1. Правобережжя Прута

  2. Лівобережна при прутська

  3. Центральна рівнинна

  4. Західна

  5. Північно-східна

Якщо порівняти ці регіони із рельєфом, можна побачити що масштабність сіл залежить від нього. Найбільші за площею села, розташовані на більш горбистих ділянках, оскільки не всі території придатні для забудови. Зважаючи на те що площа їх велика, на ній проживає більша кількість людей.

Клімат

Атмосферна циркуляція і вітровий режим. На території Снятинщини як і на території Івано-Франківської області, циркуляція атмосфери як кліматотворчий фактор, виявляється у переносі атлантичних, континентальних і арктичних повітряних мас, а також у циклонічній та антициклонічній діяльності. При цьому всі форми циркуляції загалом зумовлюють тут перевагу переносу повітряних мас з Атлантичного океану над переносом континентального повітря зі сходу.

Атмосферною циркуляцією визначається утворення хмар і кількість опадів. Основна причина великої кількості опадів у цій місцевості — часте проходження циклонів і пов'язаних з ними фронтів. В окремі роки, залежно від переваги циклонічної погоди над антициклонічною або навпаки, річні суми опадів можуть докорінно відрізнятися від багаторічної норми.

Вітровий режим певною мірою відбиває умови циркуляції повітряних мас над місцевістю. Тому частково з напрямком вітру пов'язані температура і вологість повітря. Проте, напрямок вітру залежить від розподілу атмосферного тиску і сильно спотворюється рельєфом місцевості. У зв'язку з цим при вітрах одного і того ж напрямку може бути вторгнення повітряних мас різного типу. І, навпаки, повітряні маси одного якогось типу можуть поширюватись на місцевість при вітрах різного напрямку.

Напрямки вітру в умовах Снятинського району визначаються не тільки загально-циркуляційним процесами, але й орографічними факторами.

У районах Передкарпаття для року в середньому переважають північно-західний та південно-східний напрямки вітру

Термічний режим. Під термічним режимом розуміють зміни температури повітря у часі та просторі, які виражені в багаторічних середніх місячних і середніх річних температурах повітря, амплітудах річних коливань температури, її абсолютних максимумах, мінімумах тощо. У липні, найтеплішому місяці, середня температура повітря 19—19,5°С, у найхолоднішому (січень) вона знижується до мінус 4—5,5°С. У січні вертикальний градієнт температури в 2 рази менший, ніж липневий. Тому в цей час зниження температури зі збільшенням висоти відбувається повільніше.

Континентальність клімату виявляється перш за все в амплітудах річних коливань температур, або в різницях між температурами найтеплішого і найхолоднішого місяців: чим більша ця різниця, тим більша континентальність клімату. Для річного ходу опадів характерна значна перевага їх кількості. За теплий період
(IV—X) в районі випадає близько 73% опадів від
річної норми. Найбільш дощові літні місяці (VI, VII, VIII), протягом
яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень. У цілому територія області порівняно зі східними районами України відзначається найбільшими сумами опадів, що пояснюється впливом : Карпат на атмосферні процеси.

Говорити про те що клімат вплинув на те що територія заселилась нерівномірно неможна, оскільки він суттєво не відрізняється на території. Можна тільки сказати те, що територія високої заплави майже не заселюється, але винятком для цього є два населених пункта: Видинів та Прутівка.
Водні ресурси

Головною водною артерією Снятинського району є річка Прут. Прут — це ліва притока Дунаю. Він має загальну протяжність 910 км і площу басейну близько 27500 км3. У межах області, від витоку до м. Снятин Прут має довжину близько 150 км. У районі, його протяжність близько 36 км. . Джерела Пруту починаються на північних схилах Чорногірського хребта на висоті понад 1750 м над рівнем моря. До Делятина Прут тече майже меридіонально, пересікаючи Горгани. Долина ріки тут глибока, вона то розширюється біля виходів м'яких сланцевих порід, утворюючи досить великі улоговини (Ворохтинська, Микуличинська, Делятинська та ін.), то звужується при перетині зон пісковиків. Схили долини звичайно круті, переважно покриті лісом. Нахили на цій ділянці дуже великі, і річка тече зі значною швидкістю 1,5—3м/сек. Русло звичайно кам'янисте, порожисте.

Від Делятина Прут повертає на схід в межах Передкарпаття і тече в південно-східному напрямку. На цьому відрізку Прут протікає у широкій терасованій долині, яка розділяє Передкарпаття і Покутську височину. Від Латича до Снятина дно долини плоске і широке, русло розбивається на густу сітку рукавів, приток тощо. Є багато староріч. До Заболотова правий берег ріки крутий, часто лісистий, лівий — довгий, пологий, покритий луками і полями. Від Заболотова до Снятина лівий берег Пруту крутий, порізаний ярами і балками, ріка тече в рівній долині, однак ухили тут ще великі, швидкість течії досягає майже 1 м/сек. З правого боку (Передкарпатського) Прут приймає численні притоки, які стікають з Карпат, це значною мірою визначає режим ріки.

Режим Пруту характерний частими паводками в усі пори року. Навесні паводки зумовлені таненням снігу. Найбільші підняття води бувають у літній період внаслідок зливних і затяжних дощів у горах. Восени в кінці жовтня і на початку листопада також спостерігається підвищення рівнів води. У середньому багаторічний стік розподіляється так: навесні (березень—травень) і влітку (червень—серпень) він становить 55—70%; взимку (грудень—лютий) найменший і дорівнює 10—15%' річного стоку.

Із приток Пруту можна виділити Черемош, та Рибницю. Черемош – друга за най потужністю річко району, по ній проходить кордон із Чернівецькою областю. Річка бере початок в Покутських Карпатах на порівняно невеликій висоті (близько 650 м.) і переважно протікають по горбистому Передкарпаттю. Долина її широка (0 5— 1 0 км) заплава покрита луками. Русло галечникове, шириною 10— 15 м Швидкість течії коливається у межах 0,5—1 м/сек. Режим Черемошу Рибниці типово Карпатський, тобто паводковий.

Також через територію району протікають менш значні річки: Турка, Горочная, Орелець, Чорнява, Белелуя, Турецький Потік.

Озер та водосховищ на території району не налічується жодного, але можна виділити ставки, вони стали дуже популярними у таких селах як: Русів, Тростянець, Новоселиця, Троїця, Любківці та по річці Чорнява.

Дуже суттєво на заселення території впливає гідрологія. Кожен із населених пунктів має приурочення до водойми. Не забезпечені річковою мережою тільки декілька сіл: Русів, Тростянець, Зібранівка, Хутір-Будилів, якщо перші два мають на своїй території багато ставків та незначні потічки, то інші взагалі не мають нормального забезпечення природними водотоками. У селі Хутір-Будилів можна також виділити те, що село розташоване на доволі низьких висотах. Які не перевищують 15м. над рівнем річки Прут. Тому тут близько до поверхні підземні води. Найбільш масово заселюється територія яка розташована на першій надзаплавній терасі Прута, особливо на його лівому березі. Ця територія була вище згадана мною як «Лівобережна при Прутська». Також із карти можна побачити що дуже густа мережа сіл у «Північно-західному регіоні». Села Трофанівка, Бучачки, Балинці, Кулачківці та Хо’мяківка розташовані в притик один до одного, і всі вони на березі невеличкої річки Чорнява. Казати що це саме річка вплинула на таке масове заселення цієї території неможна, тому що тут себе проявляють як і інші природні чинники, так і розташування поряд смт. Гвіздець.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Дослідження впливу кислотності ґрунтів
Краснокутська Маргарита Віталіївна, Харківське територіальне відділення ман україни; Вовчанський ліцей №2 Вовчанської районної ради...

Дослідницька робота на тему: «Емпіричне дослідження питної води»
Експериментальна частина роботи виконувалась не в лабораторії сес, а в лабораторії кабінету хімії

Дослідження структурно семантичних особливостей номінативних одиниць...
Науковий керівник: Тарнева Олена Едуардівна, вчитель англійської мови Криворізької загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ...

Нормативне забезпечення дослідно-експериментальної діяльності
Тематика нового експерименту є продовженням попереднього дослідження зі створення та апробації нової моделі школи з системою навчально-...

Одеська загальноосвітня школа №44 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області зміст
Посада І місце роботи, служби: вчитель інформатики Одеської загальноосвітньої школи №44 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської...

Методи лінгвістичних досліджень
Лінгвістика протягом історії свого розвитку створила власні (спеціальні) методи. Як правило, зміна наукової парадигми супроводжується...

Конспекту уроку практичної роботи з хімії на тему «дослідження властивостей...
Обладнання І реактиви: розчин хлоридної кислоти, пробірки, індикатори, натрій гідроксид, натрій карбонат (сода), кальцій оксид (ферум...

Вступ. Україна на карті світу Наука, що вивчає закономірності формування,...
Положення країни на економічній карті світу по відношенню до основних районів І центрів економіки називається …

Методичні рекомендації щодо написання дослідницької роботи Програма...
Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області

Дніпропетровської області
Завідувач сектору підготовки керівного складу та оповіщення населення управління з питань нс та у цзн департаменту взаємодії з правоохоронними...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




h.ocvita.com.ua
Головна сторінка