Пошук по сайту

Хімія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в чернівецькій області

Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в чернівецькій області





Сторінка1/20
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО

СЕРЕДОВИЩА В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ





2010 рік
Вступ

За останні роки в нашій державі набув широкого впровадження функціональний підхід до використання природних ресурсів, принципи сталого розвитку діяльності природокористувачів, що передбачає в кінцевому підсумку формування цілісної системи державного управління у галузі використання, збереження та відтворення природних ресурсів. Визначено основні пріоритетні напрями екологічної політики держави, серед яких - розвиток екологічного законодавства, вдосконалення державного управління довкіллям та економічного механізму природокористування, створення ефективної системи контролю та моніторингу довкілля, формування нової екологічної свідомості тощо.

Питання екологічної безпеки дає можливість конструктивно вирішувати Національна система екологічної безпеки, запобігання і реагування на аварії, катастрофи інші надзвичайні ситуації природного і техногенного походження. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави - проголошує ст. 16 Конституції України.

З кожним роком все більшого значення набуває охорона рослинного, тваринного світу, водних та земельних ресурсів, ландшафтів, особливо цінних природних територій та об’єктів, зростає їх роль в житті біосфери та суспільства. Насамперед, цінні природні території та об’єкти є основою екологічної мережі, формування якої спрямоване на забезпечення екологічної рівноваги регіонів та України в цілому. До екологічної мережі входять природно-заповідні території, що є її ядром, території, що охороняються — ліси 1 групи, зелені зони міст, а також природна рослинність яку людина використовує регламентовано - експлуатаційні ліси, луки, пасовища тощо.

Розвиток рекреаційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов для здоров’я людини також нерозривно пов’язані з розвитком екологічної діяльності. Доведено, що, наприклад, вартість екологічних і рекреаційних функцій природних ресурсів, а також темпи росту значимості цих функцій значно вище ніж сировинних.

Узгодження взаємодії суспільства з природою потребує спеціальних знань в тому числі і по контролю за станом довкілля. Державний екологічний контроль, насамперед, встановлює закономірності у взаємовідносинах між людиною, об’єктами господарювання, живими організмами і довкіллям, а також визначає порядок застосування законодавчих і нормативних документів у природоохоронному контролі, оцінці екологічного стану об’єкту, ступеню і характеру його впливу на довкілля, дотримання цим об’єктом вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони природи для своєчасного вжиття заходів по усуненню виявлених порушень та попередженню негативного впливу на довкілля.
Охороні навколишнього природного середовища приділено значну увагу у програмі економічного і соціального розвитку Чернівецької області. Основними її завданнями є:

  • забезпечення реалізації заходів щодо збереження та раціонального використання наявних природних ресурсів;

  • впорядкування відповідно до вимог природоохоронного законодавства, сміттєзвалищ, впровадження ресурсозберігаючих та безвідходних виробництв, налагодження використання відходів як вторинної сировини;

  • впровадження ґрунтозахисних технологій на лісосічних роботах в лісах Карпатського регіону, зокрема канатно-повітряних установок, колісних тракторів та гужового транспорту при трелюванні деревини;

  • недопущення безсистемної вибірки піщано-гравійної суміші у річках;

  • сприяння розробці та впровадженню інвестиційних проектів з мінімізації впливу на довкілля відходів виробництва і споживання, утилізації відходів, використання відходів, як альтернативного палива та вторинної сировини;

  • посилення природоохоронного контролю, з метою недопущення несанкціонованого використання природних ресурсів та неорганізованого розміщення промислових і побутових відходів;

  • впровадження сучасних технологій енергозбереження, які дозволяють суттєво зменшити викиди в атмосферу;

  • забезпечення виконання робіт з розчистки річок та прибережних смуг від засмічення та замулення.



1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості

Тернопільська область

Хмельницька область

Вінницька область



Румунія

Молдова

Івано-Франківська область


Чернівецька областьунікальний край, в якому поєднані історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії. Розташована на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, на південному заході України у передгір’ї Карпат по течії рік Дністер i Прут. Вперше назва краю зустрічається в 1392 році. Почергово Північна Буковина перебувала в складі Київської Русі, Галицько-Волинського князівства.

Після розпаду Галицької держави землі сучасної Чернівецької області потрапили під владу Угорської корони. Згодом, в середині ХІV століття тут виникло Молдавське князівство, яке невдовзі потрапило у васальну залежність від Туреччини. У кінці ХVIII – початку ХІХ століття вони зазнали панування найбільших, наймогутніших та найжорстокіших імперій свого часу – Австро-Угорської (Буковина) та Російської (Бессарабія).

Область одна з наймолодших в Україні, утворена 7 серпня 1940 року в результаті возз'єднання північної частини Буковини та Хотинського повіту Бессарабії.

На півдні та сході проходить державний кордон протяжністю 404,7 км, в тому числі з Румунією – 234,7 км, з Республікою Молдова – 170 км. Область межує з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями України, займає вигідне транспортно-географiчне положення, має досить щільну мережу залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів та ліній електропередач. Відстань від Чернівців до Києва: залізницею - 594 км, шосейними дорогами - 608 км.

Площа - 8,1 тис. кв. км, що становить 1,3% загальної території країни.

Згідно фізико-географічного зонування території рельєф області достатньо складний. В Чернівецькій області знаходиться три зони: гірська, передгірна, лісостепова.

Гірська частина - Буковинські Карпати розташована на крайньому південному заході області і займає приблизно 1/4 території. Гори тут середньої висоти, від 500 м до 1600 м, з характерними мікрокліматичними умовами. Їх розсікають вузькі долини Сірету і Черемошу. Притоки цих річок протікають переважно паралельно хребтам у повздовжніх долинах. Гори вкриті листяними і хвойними лісами.

Клімат гірської та високогірної частини характерний тривалою зимою зі стійким сніговим покровом та прохолодним дощовим літом.

В карпатському регіоні в структурі сільськогосподарських угідь рілля і багаторічні насадження займають менше одного відсотка.

Між Карпатами і річкою Прут розташована похила передгірна рівнина з розчленованим горбистим рельєфом. На загальному більш-менш рівнинному фоні виділяється Хотинська гряда висотою 400-500 м над рівнем моря, яка тягнеться широкою дугою від Чернівців до Хотина.

Прикарпатський район в західній частині за кліматичними особливостями відноситься до зони „оптимального комфорту” – клімат м”який без сильних вітрів з достатньою кількістю сонячних днів ранньої весни i пізньої oceнi.

В цій зоні розташовані цілющі мінеральні джерела i грязі.

В Прикарпатті переважають сільськогосподарські угіддя, а в складі сільськогосподарських угідь - кормові угіддя і рілля.

Гірський Карпатський район і частина Прикарпаття по природному ландшафту є надзвичайно цінною зоною для всієї України.

На північному-сході області, вздовж річки Дністер розташована рівнинна частина. Це хвиляста рівнина з долинно-балковим рельєфом ерозійного типу. Існує кілька підвищень в Кельменецькому районі, що створилися внаслідок виходу на поверхню давніх третинних вапняків.

Долина Дністру має ширину від 0,5 км до 2,0 км, а місцями до 6,0 км.

Дністровсько-долинні ландшафти за своєю красою, рекреаційною та науково-пізнавальною цінністю, являють надзвичайно багатий музей природи.

Тут зосереджено неповторні геологічні пам'ятки: єдиний в Україні та в Євpoпi безперервний стратегічний розріз у вигляді суцільного оголення від докембрійських порід до середнього палеозоя, прийнятий міжнародним симпозіумом 1968 року як еталон геологічного розрізу Європи i світу; стратиграфічні розрізи та оголення порід з численними палеонтологічними ділянками; збережені древні ландшафти у вигляді викопних решток пустині i древніх рифів, скали, стовпи вивітрювання; в оголеннях порід кембрія, сілура, девона i антропогену є викопні рештки тварин i рослин (морські мідії, раки, скорпіони, панцирні риби, медузи).

В лісостеповій зоні переважають сільськогосподарські угіддя, а в їх складі - рілля. В Прикарпатті - сільськогосподарські угіддя представлені в основному луками і пасовищами, меншою мірою - ріллею. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 472,1 тис. га, що становить 58,3% території області. Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії ґрунтів: з 92,3 тис. га в 1959 році до понад 250 тис. га за останні роки. Це більше половини всіх сільськогосподарських угідь області. Найбільше еродованих сільськогосподарських угідь у Герцаївському (70%), Хотинському (68%), Сторожинецькому (59%), Новоселицькому (55%) районах. В складі еродованих земель 94 тис. га середньо - і сильно змитих. Понад 3 тис. га земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва, на поверхню яких в результаті водної ерозії вийшли материнські породи, тому вони підлягають залісненню.

Територія Карпатського регіону більше як на 50 % вкрита лісами: Путильського району – 68, Вижницького – 58 та Сторожинецького – 47 відсотків, тоді як лісистість Кельменецького становить 9, а Новоселицького – тільки близько 5 відсотків. Загалом лісистість області становить 31,2 відсотка.

Карпатські ліси відзначаються високою продуктивністю. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить 450 і більше м3/га проти середнього показника в Україні 237 м3/га. В зв’язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області.

Рубки проводяться на основі розрахункової лісосіки, тобто вибирається деревної маси менше, ніж її приростає, проте це не знімає загрози для Карпат. При заготівлі лісу завдається значна шкода природі – відбувається забруднення гірських річок і потоків та ерозія ґрунтів на гірських схилах. Це пов’язано з тим, що в регіоні заготівля деревини в значній мірі проводиться шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки.

Чернівецька область вирізняється помірним кліматом, перехідним до помірно-континентального.

Середньорічна температура повітря коливається від +8,9 оС на північному сході до +4,8 оС у гірській частині.

За даними Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, річна кількість опадів у рівнинній частині становить 831 мм, у гірській – 884 мм.

Абсолютний мінімум температури повітря у 2005 році відмічався у гірській частині 7 лютого – мінус 29,8 оС, абсолютний максимум – у рівнинній частині 31 липня – плюс 34,7 оС .

Прикарпатський район в західній частині за кліматичними особливостями відноситься до зони „оптимального комфорту" – клімат м'який без сильних вітрів з достатньою кількістю сонячних днів ранньої весни i пізньої oceнi.

Клімат гірської та високогірної частини характерний тривалою зимою зі стійким сніговим покровом та прохолодним дощовим літом.

Область займає 4 місце в Україні по водозабезпеченості. Водні ресурси разом з транзитним стоком складають близько 10 куб. км. Найбільшими річками, які протікають на її території, є Дністер (1,1 тис. га), Прут (1,5 тис. га), Сірет (0,6 тис. га), Черемош (0,5 тис. га). На Дністрі створено водосховище Дністровського комплексного гідровузла площею 14,2 тис. га та ємністю повного об’єму 3,1 куб. км, з якого на територію області припадає 6,0 тис. га . Крім цього, на території області нараховується близько 4,5 тис. малих річок і потоків сумарною протяжністю 13 тис. км. та 1150 ставків площею 2838 га. Всього водами покрито 18,6 тис. га, або 2,3% загальної території області.


1.2 Соціальнтй та економічний розвиток.
Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії. Упродовж останніх років економічна діяльність області відмічається стабільним зростанням багатьох показників. Це відбувається завдяки активній підтримці традиційних видів діяльності. Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство.

У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості — виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів — виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості — виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості — виробництво хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів.

Промисловий потенціал області представляють понад 200 промислових підприємств, обсяг виробництва яких становить 0,4% загальнодержавного обсягу.

Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджено п´ята частина основних фондів.

Харчова промисловість Буковини представлена підприємствами з виробництва: м'ясної продукції — 34,5% загального обсягу виробництва в харчовій галузі, цукру — 12,4%, хліба і хлібобулочних виробів — 9,9%, кондитерських виробів — 9,6%, напоїв — 9,2%, молочної продукції — 6,2%, жирів — 4,1% та з переробки овочів і фруктів — 9,4%. Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості.

Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості.

Велике значення в економічному і соціальному розвитку області мають ліси, що є джерелом деревини і продуктів недеревної рослинності. Ліс — природне багатство нашого краю. Загальна площа лісів складає 258 тис. га. Основними лісовими породами є ялина, бук, ялиця і дуб. Середній вік насаджень складає 60 років. Щорічно на площі 1,3 тис. га проводяться роботи з лісовідновлення, що сприяє примноженню лісового фонду та підвищенню продуктивності лісів. Саме тому широко розвинена деревообробна промисловість, яка є однією з найстаріших галузей. За обсягами промислового виробництва галузь займає шосте місце і представлена 36 підприємствами, що становить 15,8% загальної кількості підприємств області.

На Буковині розвинуті художні промисли по виготовленню виробів з дерева, вишиванню.

Сформована в області автобусна маршрутна мережа спроможна задовольнити зростаючі потреби населення в пасажирських автоперевезеннях.

У загальному обсязі перевезень пасажирів найбільша частка забезпечується автомобільним транспортом усіх форм власності, фізичними і юридичними особами. А пропозиції перевізників перевищують попит населення у перевезеннях, окрім віддалених від обласного центру сіл.

Протяжність мережі доріг загального користування області становить 2868,6 кілометрів, з них державного значення – 199,1 кілометрів або 6,9%, 47,0% доріг залишаються гравійними. В області спостерігається один з найбільших показників щільності автомобільних доріг загального користування на 1 тис. кв. кілометрів -354 км при середньому по Україні 280,7 кілометра.

Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування складає 413 км. На території Чернівецької області функціонують 30 залізничних станцій, відкритих для вантажних робіт. Експлуатація їх здійснюється двома залізницями - Львівською, Південно-Західною.

Рух, посадку і технічне обслуговування повітряних бортів забезпечують комунальне підприємство “Міжнародний Аеропорт Чернівці” і Чернівецький структурний підрозділ підприємства “Украерорух”. З Чернівецького аеропорту виконуються авіарейси до Києва (Бориспіль, Жуляни), Стамбулу (Туреччина), Форлі та Неаполя (Італія), Алеппо (Сірія), Тель–Авів (Ізраїль).

Послуги зв’язку переважно надають Чернівецька дирекція ВАТ “Укртелеком“, Чернівецька дирекція УДППЗ “Укрпошта“, Чернівецька філія ЗАТ “Утел“ та Чернівецький обласний радіотелевізійний передавальний центр.

Фізичне зношення водопровідно-каналізаційних мереж, запірної арматури становить понад 60%. Зокрема, інженерні мережі м.Чернівці експлуатуються понад 40 років. В цілому по області близько 238,6 км водопровідних та 124,6 км каналізаційних мереж знаходяться в аварійному стані. 150 км водопровідно-каналізаційних мереж потребують термінової заміни або капітального ремонту.

Вагоме місце в економіці Чернівецької області займають малі підприємства, яких налічується більше 5 тис.

За галузевою структурою 28,4% малих підприємств функціонує у торгівлі, 20,2% - промисловості, 14,5% - операціях з нерухомістю, здавання під найм та послугах юридичним особам, 11,4% - сільському господарстві.

У Чернівецькій області відмічаються суттєві диспропорції соціально-економічного розвитку територій, господарська діяльність більшості яких базується переважно на одній галузі. Існує регіональна асиметрія за обсягами інвестицій в основний капітал, прямих іноземних інвестицій. На підприємства м.Чернівців припадає 53,0% загального обсягу виробництва промислової продукції, 68,6% обсягу іноземних інвестицій, 23,1% - інвестицій в основний капітал та 63,2% - експорту продукції.

У зовнішніх економічних зв'язках переважають експортно-імпортні операції суб'єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами з цієї групи країн залишаються Німеччина, Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Маріно, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Югославією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнішня торгівля здійснюється з такими партнерами, як Республіка Білорусь, Російська Федерація, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан, Туркменістан.

У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м'ясо і субпродукти харчові. У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них.

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
Останніми роками за рахунок спаду виробничої діяльності та переходу з твердих видів палива на газоподібні спостерігалось незначне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2000 році викинуто 3,4 тис. тонн шкідливих речовин від стаціонарних джерел.

Разом з тим у 2004-2009 роках спостерігалося невиконання заходів щодо охорони повітряного басейну. Причина – зменшення обсягів виробництва, ліквідація та консервація джерел викидів, зупинка окремих виробництв, у зв’язку з чим викиди підприємств відповідають нормативним чи значно нижче за них, а також відсутність необхідних коштів. При відповідності викидів нормативам ГДВ, що перевіряється за допомогою проведення інструментальних вимірів, а також піврічних та річних звітів валових викидів 2-ТП (повітря), заходи переносяться на пізніший термін.
Динаміка викидів в атмосферне повітря

Таблиця2.1

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1

2

3

4

Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од.

150

161

151

Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од.

181

222

231

Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од.

530

766

651

Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т

11.4

10.56

10.75

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т

у тому числі:

45.9

43.4

43

від стаціонарних джерел, тис. т

4.4

3.9

3.4

від пересувних джерел, тис. т

41.5

39.5

39.6

у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т

39.3

37.1

37.5

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км2, т

5.6650

5.3564

5.3071

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг

50.0862

47.3582

46.9217

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км2, т

0.5430

0.4813

0.4196

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг

4.8013

4.2557

3.7101

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км2, т

5.1219

4.8751

4.8874


Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Таблиця 2.2

Речовина

Клас небез-пеки

Кількість міст, охоплених спостере-женнями

Середньо-річний вміст, мг/м3

Середньо-добові ГДК

Макси-мальний вміст,

мг/м3

Макси-мально разові

ГДК

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

1

ГДК

5

ГДК

10

ГДК

1

ГДК

5

ГДК

10

ГДК

Пил

3

1

0,0312

0,15

0,200


0,5



















Двоокис сірки

3

1

0,00305

0,05

0,050


0,1



















Окис вуглецю

4

1

1,2

3,0

7,000























Двоокис азоту

2

1

0,022

0,04

0,247


0,085










100







Окис азоту

3

1

0,00624

0,06

0,120


0,4



















Фенол

2

1

0,00157

0,003

0,019


0,01










100







Фтористий водень

2

1

0,00695

0,005

0,034


0,02

100







100







Хлористий водень

2

1

0,24

0,2

0,980


0,2

100










100




Формальдегід

2

1

0,00379

0,003

0,039


0,035

100










100




Бенз(а)пірен

1

1

0,0000009

0,000001


0,0000024


0,000001















100





Вміст основних забруднюючих речовин у атмосферному повітрі наведений у таблиці показує високий рівень забруднення такими речовинами: фтористий водень, хлористий водень, формальдегід, бенз(а)пірен, фенол. Перераховані речовини та ще велика кількість інших елементів присутні у викидах багатьох джерелах, наприклад хлористий водень і фтористий водень, формальдегід викидається при виробництві синтетичних барвників та смол на ВАТ «Чернівецький хімічний завод», виготовленні жирів на ВАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат».

Оксиди азоту та вуглеця, а також бензопірен є продуктами неповного згоряння палива автотранспорту.

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин

(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст

Таблиця 2.3

Забруднююча речовина

Місто

Середньо річна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

Пил

Чернівці

0,2

0,4

Двоокис сірки

Чернівці

0,04

0,2

Окис вуглецю

Чернівці

0,4

1,4

Двоокис азоту

Чернівці

0,5

2,9

Окис азоту

Чернівці

0,2

0,3

Фенол

Чернівці

0,7

1,9

Фтористий водень

Чернівці

1,4

1,7

Хлористий водень

Чернівці

1,1

4,9

Формальдегід

Чернівці

1,3

1,1

Кадмій

Чернівці

0,01

0,01

Залізо

Чернівці

0,03

0,07

Марганець

Чернівці

0,04

0,010

Мідь

Чернівці

0,005

0,02

Нікель

Чернівці

0,01

004

Свинець

Чернівці

0,03

0,10

Хром

Чернівці

0,01

0,01

Цинк

Чернівці

0,002

0,006

Бенз(а)пірен

Чернівці

0,9

2,4
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Звіт про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2006 році
Забезпечення екологічної безпеки І підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи...

Кримінально правова охорона
Новітнє обґрунтування поняття злочинів проти навколишнього природного середовища

Міністерство освіти І науки України
«Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

Програма фахових випробувань зі спеціальності «Екологія, охорона...
Окументом Луцького національного технічного університету, який розроблено кафедрою екології на основі освітньо-професійної програми...

"Захисник навколишнього середовища"

Міністерство охорони здоров'я україни головне санітарно-епідеміологічне управління
Державні санітарні правила І норми скидання з суден стічних, нафтоутримуючих, баластних вод І сміття у водоймища

Тема уроку
«забруднення», розглянути основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища; основні забруднюючі речовини підземних...

Міністерство охорони здоров’я України

Університету «Україна» Віктор Малишев, доктор технічних наук, завідувач...
Екологічні проблеми сталого розвитку та збереження навколишнього середовища в контексті навчання студентів

Дипломний проект на тему: «Захист навколишнього середовища від нафти І нафтопродуктів»
Предметом дослідження є вплив нафтопродуктів на довкілля І науково обґрунтовані засоби боротьби з забрудненням довкілля



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




h.ocvita.com.ua
Головна сторінка