Пошук по сайту

Хімія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Уроку на тему: «Поняття про радіоактивність»

Уроку на тему: «Поняття про радіоактивність»







Розробка уроку на тему: «Поняття про радіоактивність».

Мета уроку: дати поняття радіоактивності, вивчити модель атома, процес радіоактивного розпаду, розвивати мислення(класифікувати факти, робити узагальнення, висновки.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: періодична система Д.І.Менделєєва, мультимедійний проектор, плакати.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і перевірка д.з. Мотивація навчальної діяльность учнів.

ІІІ.Вивчення нового матеріалу.(розповідь вчителя)

Д. І. Менделєєв узагальнив великий обсяг знань і відкрив фундаментальний закон природи — періодичний закон. Але рівень тогочасних знань не давав змоги розкрити фізичний зміст періодичного закону. У науці довго панувала думка, що атоми — найменші частинки речовини і не містять інших, простіших складових частинок. Тому вони неподільні і не можуть перетворюватися на інші атоми. Проте наприкінці XIX ст. фізики експериментально підтвердили складність будови атома. Відкриття рентгенівських променів (1895), явища радіоактивності (1896), електрона (1897) спричинили революцію в природознавстві, зокрема сприяли перегляду уявлень про структуру і властивості речовини, оскільки атом виявився складним утворенням. Саме відкриття радіоактивності відіграло велику роль у встановленні складної природи атома і розкритті його структури.
Антуан Анрі Беккерель (1852—1908)
Французький фізик, член Паризької Академії наук (з 1889). Його наукові праці присвячені фотохімії, електрохімії, магнетизму, оптиці, електриці, метеорології. Відкрив разом із подружжям Марії і П'єра Кюрі природну радіоактивність солей Урану, за що був удостоєний Нобелівської премії (1903)

Поняття про радіоактивність.  Досліджуючи солі Урану, французький фізик А. Беккерель виявив, що елемент Уран випромінює невидимі для окаліро-мені, подібні до рентгенівських. Його дослідами зацікавилися інші вчені. Зокрема, Марія Склодовська-Кюрі встановила, що сполуки Торію Th також мають цю здатність. Разом зі своїм чоловіком, французьким фізиком ІГєром Кюрі, вона відкрила два нові елементи, названі за її пропозицією Полонієм Ро (від лат. Роїо-піа — Польща) і Радієм Ra (від лат. radius — промінь), які виявилися значно потужнішими джерелами випромінювання, ніж Уран і Торій. Таку здатність деяких елементів назвали радіоактивністю, а елементи — радіоактивними.
Вивчаючи природу радіоактивного випромінювання, англійський фізик Ернест Резерфорд установив, що воно неоднорідне: під дією електричного поля поділяється на три пучки, один з яких не змінює свого початкового напрямку, отже, не несе електричного заряду.

Вивчаючи розсіювання а-частинок, які проходять крізь тонкі металеві пластинки, Е. Резерфорд у 1911 р. запропонував схему будови атома, що дістала назву ядерна модель атома. Згідно з цією моделлю атом складається з позитивно зарядженого ядра і негативно заряджених електронів, що обертаються навколо нього. Позитивний заряд ядра нейтралізується сумарним негативним зарядом електронів, так що атом загалом електронейтральний.
Марія Склодовська-Кюрі (1867—1934)
Польська і французька вчена — фізик і хімік, одна з творців учення про радіоактивність. Виявила радіоактивність Торію. Разом із Пером Кюрі відкрила Полоній і Радій. Запропонувала термін «радіоактивність». Добула металічний радій (1910) і дослідила його властивості. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1903) разом із П. Кюрі та А. Бек-керелем. Лауреат Нобелівської премії з хімії (1911).
Радіоактивний розпад хімічних елементів. У процесі радіоактивного випромінювання атоми радіоактивних елементів розпадаються, перетворюючись на атоми інших елементів. Так, кожен атом Радію Ra розщеплюється на атом Гелію Не та атом Радону Rn. Відповідні прості речовини — гелій і радон — належать до родини інертних газів:
22688Ra → 42He + 22286Rn

Радон також радіоактивний. Він випромінює електрон і перетворюється на нуклід Францію-222 і т. д.:
нуклід францію-222.jpg
На відміну від хімічних реакцій, під час яких атоми залишаються незмінними, у наведених рівняннях процесів радіоактивного розпаду відбувається перетворення одних атомів на інші. Такі процеси належать до ядерних реакцій.
Кожний радіонуклід має свою швидкість радіоактивного розпаду, яку неможливо ні збільшити, ні зменшити. Ця швидкість не залежить від конкретних чинників і характеризується періодом піврозпаду. Він показує, що протягом деякого часу розпадається половина первинної кількості наявного радіонукліда. В наступний такий самий інтервал часу розпадається половина залишку, тобто вдвічі менше, ще в наступний — ще вдвічі менше, ніж у попередній, і т. д. Спостерігаючи, наприклад, за зміною кількості Радону-222, встановили, що через 3,85 доби залишається половина його початкової кількості, ще через 3,85 доби — тільки 1/4, потім 1/8 і т. д.
Інтервал часу, протягом якого кількість радіоактивних атомів даного елемента зменшується вдвічі, називають періодом піврозпаду.
Ця величина характеризує тривалість життя елемента. Для різних радіоактивних елементів вона коливається від часток секунди до мільярдів років. Так, для Полонію 218Ро період піврозпаду становить 3 хв, для Радію 226Ra — 1620 років, для Урану 238U — 4,5 млрд років, що можна порівняти з віком Землі, а для Торію 232Th — втричі більше — 14 млрд років. Зрозуміло, що аварія на Чорнобильській АЕС (1986 p.), унаслідок якої на Україну (та інші країни) «звалилася» майже вся таблиця Менделєєва з багатьма радіоактивними елементами, завдала непоправної шкоди передусім нашому народу.

Радіоактивне випромінювання (радіація) небезпечне тим, що воно невидиме, не має ні запаху, ні смаку, тому людина його ніяк не відчуває. Проте воно, особливо упромені, має велику проникну здатність. Проникаючи всередину живих організмів, радіація викликає йонізацію молекул біологічної системи, руйнує клітинні мембрани, вражає клітини кісткового мозку тощо. А це призводить до генетичних ушкоджень, які передаються у спадок майбутнім поколінням клітин, якщо клітини не встигли загинути. У свою чергу, це призводить до порушень імунної системи, зниження опірності живого організму різним захворюванням тощо.

До недавнього часу вважалося, що існує безпечний рівень, нижче за який радіація не впливає на здоров'я людини. Нині такий погляд спростовано. Тривалий вплив малих доз радіації чинить руйнівну дію на живі організми. Багато які захворювання, що раніше ніколи не пов'язувалися з рівнем радіації (грип, пневмонія, діабет, хвороби серця і нирок, параліч), насправді суттєво залежать навіть від малих доз опромінення, в тім числі й внутрішнього, що спричинюється потраплянням радіонуклідів всередину організму разом із питною водою і продуктами харчування.

Зменшити вплив радіації на здоров'я людини можна, якщо вживати таких заходів: не споживати забруднені радіонуклідами продукти харчування і питну воду; якомога частіше вживати такі продукти, які містять пектини (яблука, лимони, особливо їхня шкірка), що здатні «виводити радіацію»; вживати сорбенти — речовини, здатні вбирати і виводити з організму радіонукліди; боротися з пилом: регулярно чистити одяг, взуття, мити підлогу, бо пил може містити радіоактивні елементи.

Після відкриття явища радіоактивного розпаду стало зрозуміло, що хімічні елементи не є вічними і незмінними. Вони можуть перетворюватися один на одний. Цей факт засвідчує взаємозв'язок усіх елементів, їх спорідненість

ІV. Підбиття підсумків уроку.( Демонстрація фільму про Чорнобильську трагедію).

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Конспект уроку з інформатики у 10 класі на тему: «Power Point. Створення...
Організаційна частина. Перевірка присутності учнів, готовності до уроку. Повторення основних пунктів правил безпеки та поведінки...

Урок хімії в 11 класі Тема уроку: Естери
Сформувати поняття естерів, розглянути їх будову, номенклатуру, властивості, добування в результаті реакції етерифікації, застосування....

Уроку» Доповідь заступника директора з нвр чечун Н. В. на тему: «Технології...
Доповідь заступника директора з нвр чечун Н. В. на тему: «Технології навчання. Шляхи підвищення ефективності сучасного уроку»

Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор
Оксигеном, історією відкриття кисню. Показати добування кисню в лабораторії. Дати поняття учням про реакції розкладу, каталізатор....

Урок 1 Вид. Екологічні характеристики виду
Освітня: розширити знання учнів про вид; сформувати поняття “критерії виду”, “популяція”; розкрити роль популяції як структурної...

Красноармійській міський відділ освіти Методичний кабінет Аналіз...
Умови завдань контрольної роботи за темою „Початкові хімічні поняття. Поняття про речовину” (7 клас)

Уроку
Мета уроку: поглибити знання про фізичні та хімічні явища, з’ ясувати їх суттєві відмінності

Радіоактивність
Розвивати вміння робити висновки. Сприяти формуванню вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати факти

Уроку
Мета уроку: розвивати знання учнів про розчини; формувати уявлення учнів про розчини як багатоатомні системи; ознайомити з класифікацією...

Конспект уроку з хімії у 7-му класі на тему: Підготувала
На дошці зображений багатоповерховий будинок, на даху якого зображений ключ від країни „Елементи”. Щоб до нього дістатися, потрібно...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




h.ocvita.com.ua
Головна сторінка