Пошук по сайту

Хімія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Опорний конспект лекцій з дисципліни “Економічна історія” кременчук - Сторінка 6

Опорний конспект лекцій з дисципліни “Економічна історія” кременчук





Сторінка6/6
1   2   3   4   5   6
ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ У 50-80 рр. ХХ ст.

ПЛАН


  1. Період “хрущовської відлиги”.

  2. “Косигінська” економічна реформа.

  3. Етап “перебудови” соціально-економічного життя.




  1. Період “хрущовської” відлиги.


Після смерті Сталіна розпочався перегляд економічної політики країни. М.С.Хрущов щиро хотів ліквідувати недоліки в економіці. Етапним у цьому відношенні став вересневий (1953 р.) Пленум ЦК КПРС, який прийняв постанову про невідкладні заходи щодо піднесення сільського господарства.

Одним з перших заходів стало істотне зниження сільськогосподарського податку, списання заборгованості за податками за попередні роки, збільшення розмірів присадибних ділянок. Істотно знижені були норми обов’язкових поставок державі продукції тваринництва, збільшені закупівельні ціни на продукцію колгоспів та радгоспів. З середини 50-х років сільське господарство вперше за багато років стало рентабельним. Середньорічні темпи в 1954-1959 рр. становили понад 7%.

М.С.Хрущов та керівництво країни намагалися цілою низкою заходів поліпшити ситуацію в аграрному секторі, які, однак, не дали позитивних наслідків. До цих заходів можна віднести рішення наздогнати США щодо виробництва м’яса, масла, молока протягом трьох-чотирьох років; примусове запровадження посівів кукурудзи по всій країні; хімізація землеробства, яка проте, не була забезпечена відповідними потужностями в хімічній промисловості.

В системі економічних перетворень ставиться питання про прискорення НТП, запровадження в народне господарство передового досвіду й досягнень науки та техніки, створюється Держкомітет Ради міністрів СРСР з науки та техніки.

З 1 липня 1957 р. були ліквідовані галузеві міністерства та створені територіальні органи управління – ради народних господарств (раднаргоспи). В Україні – 11.

На межі 50-60 років економічна ситуація знову ускладнилася. Далися взнаки не лише об’єктивні причини, а й численні управлінські експерименти в економіці, волюнтаризм її керівництва, значне зростання воєнних видатків.

У 1961 р. було проведено грошову реформу.

Було підвищено мінімальну заробітну плату у промисловості (на 35%). Колгоспникам запроваджено помісячне авансування, зросла в чотири рази заробітна плата.

У 1956 р. запроваджено закон про пенсійне забезпечення (жінкам з 55 років, чоловікам з 60 років).

На початку 1960-х років колгоспники нарешті отримали паспорт. Була скорочена тривалість робочого тижня (з 48 до 46 годин).

У 1951-1958 рр. в Україні було збудовано майже 2 млн. квартир загальною площею 85,7 млн. м2, а в 1958-1965 рр. в дію було введено ще близько 60 млн.м2 житла. Гострота житлової проблеми знизилася, але рівень забезпеченості житлом залишався низьким і житлову кризу подолати не вдалося.


  1. Косигінська” економічна реформа.


Початок реформуванню радянської економіки поклали рішення березневого та вересневого (1965 р.) Пленумів ЦК КПРС.

Реформа (названа “косигінською” за ім’ям одного з її ініціаторів, голови Ради Міністрів СРСР О.М.Косигіна) мала на меті вдосконалити планування й економічне стимулювання і була спрямована на знаходження оптимального сполучення централізованого керівництва економікою й оперативно-господарської самостійності підприємств, зміцнення й подальший розвиток господарського розрахунку.

Були знову створені союзні міністерства за галузями промисловості.

Наступним важливим напрямком реформи була зміна всієї системи планування та економічного стимулювання.

Передбачалося перейти від валової та товарної продукції до реалізованої, як більш об’єктивного показника ефективності роботи підприємства. Серед якісних показників ефективності були визнані прибуток та рентабельність.

Для підвищення матеріальної заінтересованості велику роль відігравало утворення фондів економічного стимулювання.

Господарська реформа поставила також питання переходу до повного госпрозрахунку, хоча здійснити його на практиці через цілу низку причин так і не вдалося.

Господарська реформа зачепила й сільське господарство. Було підвищено закупівельні ціни, різко збільшено державні асигнування на підвищення технічного рівня сільського господарства.

В Україні за 1966-1970 рр. кількість тракторів збільшилася на 22%, комбайнів – на 42%, а застосування мінеральних добрив майже вдвічі.

Численні суперечності реформи можна б було знищити, рухаючись поетапно до ринку. Проте це було неможливим через політико-ідеологічні причини.

І все-таки, незважаючи на суперечливий та непослідовний характер реформи 1965 р., вона дала певний позитивний імпульс народному господарству.

В Україні за 1966-1970 рр. істотно (у 1,5 рази) зросли основні виробничі фонди та обсяги промислового виробництва, а національний дохід зріс на 30%. Проте ці позитивні зрушення стосувалися переважно важкої індустрії, а виробництво предметів споживання і надалі істотно відставало. Дещо поліпшилась і ситуація в аграрному секторі, валова продукція якого зросла на 16,6%, але планові показники так і не були досягнуті. А з 70-х років темпи економічного зростання починають знижуватися.

З’ясувалося, що система економічних відносин, яка склалася у народному господарстві, є нейспринятливою до досягнень НТП, а спроба розв’язати цю проблему в межах існуючого надцентралізованого господарського механізму виявилися безплідними. Необхідні були корінні, радикальні зміни та зрушення, принципово нові форми розвитку.


  1. Етап “перебудови” соціально-економічного життя.


Першим кроком до кардинальних змін у радянській економіці можна вважати квітневий (1985 р.) Пленум ЦК КПРС, на якому нове керівництво країни, очолюване М.С.Горбачовим, проголосило курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни, який мав базуватися на прискоренні науково-технічного прогресу, технічній реконструкції народного господарства на базі найновіших досягнень науки та техніки.

Проголошений курс не означав руйнування командно-адміністративної системи, а лише її “вдосконалення”.

Розвиток економіки, як і раніше орієнтувався та затратний шлях, а тому принести будь-яких позитивних результатів був неспроможний.

Економічна “перебудова” розпочалася у червні 1987 р., коли було прийнято “Закон про державне підприємство”, за яким керівникам та колективам державних підприємств надавалися надзвичайно широкі повноваження, зокрема право самостійного виходу на зовнішній ринок, здійснення спільної діяльності з іноземними партнерами тощо.

Але на практиці цей закон позитивних наслідків не дав. І надалі союзні органи розподіляли матеріальні ресурси, зокрема сировину, матеріали, устаткування, обладнання.

У липні 1987 р. вперше було поставлено питання про радикальну економічну реформу, головним завданням якої мав стати перехід від командно-адміністративної системи господарювання до нового господарського механізму, що базується на економічних методах та демократичних засадах управління, та правового забезпечення “нетрадиційних” для радянської системи форм власності – кооперативної, акціонерної, приватної, змішаної та з участю іноземного капіталу.

Централізоване управління мав замінити економічний механізм ринкового типу.

Але ця реформа, як і попередні мала непослідовний, половинчастий характер, і не тільки не поліпшувала ситуації, а й погіршувала її, руйнуючи існуючу систему і не створюючи нової.

Подібні ж процеси відбуваються і в аграрному секторі України, що ще більше загострювало продовольче питання. У країні наростали інфляційні явища, підвищення заробітної плати робітників і колгоспників не супроводжувалося наростанням товарної маси, зростав товарний дефіцит.

У 1990 р. уряд СРСР розробив програму переходу до ринкових відносин під жорстким державним контролем, але вона не отримала підтримки Верховної Ради СРСР.

Не дістала підтримки і більш радикальна група Шаталіна (“500 днів”).

Врешті-решт Верховна Рада затвердила “Основні напрямки стабілізації народного господарства та переходу до ринкової економіки”, але ця програма не мала під собою твердого грунту і не могла дати позитивних результатів.

Унаслідок всього цього криза радянської економіки поглиблюється. Непослідовна, безсистемна перебудова призвела до невідворотного розвалу радянської економіки і розпаду СРСР.

Тема 14. ЕКОНОМІКА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ.
ПЛАН


  1. Створення самостійної держави.

  2. Реалізація програми виведення економіки з кризи.




  1. Створення самостійної держави.


Першим кроком на шляху до незалежної української економіки було прийняття 16 липня 1990 р. “Декларації про державний суверенітет України”.

Але практична реалізація задекларованого ще у складі СРСР наміру про створення самостійної держави з незалежною і міцною економікою відбулася лише з прийняттям “Акта проголошення незалежності України” 24 серпня 1991р.

Важливим етапом у вирішенні головних завдань перехідного періоду були “Основні напрями економічної політики в умовах незалежності”, розглянуті наприкінці жовтня 1991 р. Верховною Радою України.

Вони передбачали:

  • структурну перебудову господарства України;

  • конверсію оборонної промисловості;

  • перерозподіл матеріальних та трудових ресурсів на користь виробництв, що виготовляють споживчі товари для населення;

  • переорієнтацію машинобудування на першочергове задоволення потреб агропромислового комплексу, легкої та харчової промисловості.

Після розпаду СРСР (грудень 1991 р.) в Україні здійснюються кроки, спрямовані на ринкові перетворення.

Уряд з початку 1992 р. запроваджує в обіг купоно-карбованець і стає на шлях “шокової терапії”, проголосивши лібералізацію торгівлі та повну свободу ринкових цін, за винятком цін на деякі товари, що призвело до посилення інфляційних процесів та зниження рівня життя основної маси населення.

У березні 1992 р. Верховна Рада України прийняла “Основи національної економічної політики України”, що було наступним кроком на шляху розбудови національної економіки.

“Основи” включали цілу низку заходів, зокрема роздержавлення, приватизацію, структурну перебудову та модернізацію промисловості, відмову від ряду принципових положень, прийнятих при утворенні СНД (Україна залишається у складі СНД, але повністю виходить з рублевого простору), перехід до взаєморозрахунків з країнами співдружності на основі світових цін, переорієнтацію зовнішньої торгівлі на західні ринки тощо.

Певною мірою прийняття цієї програми стало умовою вступу України до МВФ (квітень 1992 р.).

Перехід від адміністративно-директивної до ринкової економіки не міг бути безболісним.

Передусім – це катастрофічне падіння основних економічних показників.

За 1991-1993 рр. національний дохід України скоротився на 39%. При загальному зменшенні промислової продукції на 20% виробництво товарів народного споживання скоротилося на 30%, у тому числі продовольства – на 35%.

Глибокі деформації відбулися й у сфері державних фінансів. Україна стала лідером серед інших країн за обсягами дефіциту державного бюджету.

У 1994 р. фінансування бюджетного дефіциту поглинуло від 85 до 95% кредитної емісії і досягло майже 20% ВНП.

За даними Світового банку, рівень інфляції в Україні у другій половині 1993 р. був найвищим у світі.

Кінець 1991 – перша половина 1994 р. – це період поглиблення структурного розбалансування економіки України. Світовий досвід переконливо свідчить, що для ефективного господарювання необхідно, щоб у структурі промислового виробництва частка базових галузей (паливно-енергетичний та металургійний комплекси) становила від 19 до 23%. В Україні ж вона у 1992 р. становила 44,9%, в 1993 р. – 37,6%, а в 1994 р. – 45,4%. За цими цифрами криється збереження великої ресурсомісткості суспільного виробництва.


  1. Реалізація програми виведення економіки з кризи.


У жовтні 1995 р. Президент Л.Д.Кучма починає здійснювати курс на радикальні економічні перетворення, в ході реалізації якого скасовуються дотації на виробництво збиткової продукції, відпускаються ціни, а також фіксований курс до твердих валют, проголошується необхідність тотальної приватизації, а також суттєвого скорочення бюджетного дефіциту тощо.

У цілому економічна політика цього етапу є, по-суті, комбінацією монетаристських та адміністративних заходів. Наступні роки показали, що використання монетаристських методів керівництва економікою не змогло забезпечити швидкий та ефективний вихід української економіки з кризи, хоча й дало деякі позитивні результати.

Так, 1995 р. характеризується певною стабілізацією грошово-кредитної сфери. Рівень інфляції в Україні становив 181,7% за рік і був майже вдвічі нижчим, ніж у Росії. Це зміцнило грошову одиницю, створило передумови для проведення грошової реформи.

Серед найважливіших змін, що відбуваються в українській економіці в цей період, слід також назвати істотне зростання темпів приватизації, різке уповільнення темпів спаду виробництва (12,2% у 1995 р. проти 22,9% у 1994 р.); створення відповідних законодавчих засад для ліквідації державної монополії щодо власності на землю та формування різних її форм.

Наступний етап реформування економіки України характеризується проголошенням коригування курсу реформ на створення державно регульованої, соціально спрямованої ринкової економіки, або інакше кажучи, проголошено курс на побудову соціального ринкового господарства, яке давно вже є реальністю у провідних країнах світу (наприклад, у Німеччині).

Але у господарській практиці 1996 рік та наступні роки принесли народові України нові випробування. У 1996 р. ВВП скоротився на 10%, промислове виробництво – на 5%, випуск товарів народного споживання – на 20%. Спад відбувся і в аграрному секторі. Як і раніше, величезною залишилася заборгованість із зарплати, пенсій, стипендій, яка розтяглася на багато років. У 1997-1999 рр. в Україні продовжувався трансформаційний спад.

Починаючи з 1995 р. спостерігається уповільнення темпів падіння ВВП більше ніж удвічі. Позначився процес економічної стабілізації в експортно орієнтованих і базових галузях.

Проте вихід з кризи ускладнюють енергомісткі експортно орієнтовані галузі, що займають важливе місце у структурі українського виробництва. Наприкінці 1997 р. почала втрачати позиції українська валюта, що проявилося у зниженні курсу гривні.

Болючим місцем в економіці сучасної України залишається бюджетно-податкова система, яка продовжує зберігати репресивну спрямованість. Одночасно характерною особливістю нинішнього економічного становища України є відносна фінансова стабілізація, що проявилося у затвердженні Верховною Радою позитивного бюджету на 2001 р.

З’явилися позитивні тенденції й у зовнішній торгівлі. Нинішня економічна політика України знайшла підтримку світового співтовариства у вигляді постійної кредитної підтримки.

З’являються надії на позитивні наслідки реформування народногосподарського комплексу України, на створення тут моделі соціально орієнтованої економіки, яка б органічно поєднувала силу держави та енергію приватного сектора.

1   2   3   4   5   6

Схожі:

Н. В. Братенші історія науки І техніки
Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 124 с

Історія хімія (курс лекцій)
Роль історичного матеріалу в методиці викладання хімії. Періодизація історії хімії. Походження терміна „хімія”

Конспект лекцій з курсу Вікова фізіологія для студентів спеціальності...
Тема Предмет та завдання вікової фізіології. Основні закономірності росту І розвитку дітей І підлітків

Конспект відкритого заняття з дисципліни «Органічна хімія»
...

Програма навчальної дисципліни № з/п Перелік тем лекцій, їх анотації к-сть
Психологія агресії як практична галузь психологічної науки. Агресія та агресивність. Види та функції агресії. Агресія як поведінка....

Міністерство освіти І науки України Вищий навчальний комунальний...
Тема Предмет та завдання вікової фізіології. Основні закономірності росту І розвитку дітей І підлітків

Рогатинський державний аграрний коледж
Посібник для виконання лабораторних робіт та самопідготовки з дисципліни “Неорганічна хімія”. Викладено теоретичні основи загальної...

Конспект лекцій з курсу "хімія І технологія переробки нафти" Частина...
Хімічні процеси переробки нафтопродуктів. Навчальний посібник для студентів 5 курсу спеціальності 091601 “Хімічна технологія органічних...

Як зареєструватися для проходження зовнішнього незалежного оцінювання-2014...
Внз. У 2014 р. Зно можна пройти з наступних предметів: українська мова та література, історія України, математика, фізика, біологія,...

Конспект уроку з хімії у 7 класі за темою: Хімічні рівняння Конспект...
Проблемна ситуація як умова пізнавальної активності учнів



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




h.ocvita.com.ua
Головна сторінка