Пошук по сайту

Хімія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

М. О. Клименко П. М. Скрипчук Метрологія, стандартизація І сертифікація в екології

М. О. Клименко П. М. Скрипчук Метрологія, стандартизація І сертифікація в екології





Сторінка1/33
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


М. О. Клименко П. М. Скрипчук

Метрологія, стандартизація і сертифікація в екології

Підручник

Київ

Видавничий центр «Академія» 2006

Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів

(Лист 14/18.2—112 від 20.01.2005 р.)

У підручнику розкрито загальні засади метрології, стандар­тизації, сертифікації, а також особливості їх практичного вико­ристання в природоохоронній діяльності, подоланні екологічних проблем. Системно осмислено взаємозв'язок метрології, стандар­тизації і сертифікації, особливості функціонування цих наук у сфері прикладної діяльності, роль і завдання кожної з них у за­безпеченні збереження довкілля і якості життя людства.

Засвоєнню теоретичного матеріалу сприятимуть вміщені у підручнику запитання і завдання, актуалізації та перевірці набу­тих знань — тестові завдання.

Адресований студентам вищих навчальних закладів.

Рецензенти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Д. В. Лико; доктор технічних наук, професор Л. Ф. Кожушко

М. 0. Клименко, П. М. Скрипчук, 2006 ISBN 966-580-212-7 ВІД «Академія», оригінал-макет, 2006

Зміст
1. Загальні засади метрології, стандартизації і сертифікації
1.1. Взаємозв'язок метрології, стандартизації і сертифікації 7

1.2. Сутність і завдання метрології 10

1.3. Сутність стандартизації 14

1.4. Сутність і мета сертифікаційної діяльності 19

1.5. Становлення і розвиток метрології, стандартизації, сертифікації 22
2. Метрологія в екологічній сфері
2.1. Фізичні величини як основний об'єкт вимірювання 27

Основні одиниці фізичних величин 28

Міжнародна система одиниць

вимірювання фізичних величин 31
2.2. Види, методи і засоби вимірювання 37

Методи вимірювань 39

Планування вимірювань 41
2.3. Засоби вимірювальної техніки

Класифікація засобів вимірювальної техніки 44 Параметри засобів вимірювальної техніки 48 Похибки вимірювань.

Характеристика якості вимірювань 51

Державна система промислових приладів і засобів автоматизації 58

Повірка засобів вимірювальної техніки 59
2.4. Забезпечення єдності вимірювань

Еталони одиниць фізичних величин 63

Державна система забезпечення

єдності вимірювань 66

Законодавчо-нормативне забезпечення єдності вимірювань 70
2.5. Методологічні засади вимірювання неелектричних величин 73 Вимірювання геометричних розмірів 76

Вимірювання хімічного складу і властивостей речовин 78
2.6. Методики аналізу навколишнього природного середовища 84 Підготовка до вимірювань 85

Загальна характеристика методик аналізу навколишнього середовища 88 Етапи опрацювання результатів вимірювань 93
2.7. Метрологічне забезпечення контролювання забруднення атмосфери 95 Параметри якості атмосферного повітря 96

Особливості відбору пробатмосферного повітря 98

Методики аналізу проб повітря 103

Вимірювання концентрації пилу в атмосфері 108

Біоіндикація 110
2.8. Метрологічне забезпечення контролювання якості води

Особливості контролювання якості води 112

Відбір проб води 118

Концентрування мікрокомпонентів і усунення речовин, що заважають аналізу водних проб 122

Автоматизовані системи контролювання якості водних об'єктів 126

Методики аналізу природних вод 131
2.9. Метрологічне забезпечення контролювання якості ґрунту Контролювання якості ґрунту 137

Відбір проб ґрунту 143

Підготовка і аналізування проб ґрунту 147

Методики аналізу ґрунту 150
2.10. Методики і засоби вимірювальної техніки, призначені для контролювання вмісту важких металів та радіонуклідів

Нормування вмісту важких металів 154

Особливості методик вимірювання вмісту важких металів і

радіонуклідів 157

Засоби вимірювальної техніки, призначені для вимірювання вмісту

важких металів і радіонуклідів 160

Засоби вимірювальної техніки для вимірювання рівнів радіації 168
2.11. Статистичне оброблення результатів вимірювань 170
2.12. Міжнародне співробітництво у галузі метрології

Міжнародні метрологічні організації 174

Напрями метрологічної діяльності Держспоживстандарту в Україні

і його співробітництво з міжнародними організаціями 180

3. Стандартизація
3.1. Теоретичні і методичні основи в галузі екології стандартизації 185

Загальні принципи міжнародної стандартизації 188

Розроблення міжнародних стандартів 195

Особливості стандартизації у розвинутих європейських країнах 199
3.2. Система стандартів охорони навколишнього середовища

і якості життя людини Роль стандартизації в охороні зовнішнього середовища 204

Гармонізація стандартів якості води 209

Стандартизація сільськогосподарської продукції 220
3.3. Маркування товарів

Екологічне маркування 231

Інформування про відповідність товарів встановленим вимогам 244
4. Сертифікація як засіб забезпечення якості життя
Штрихово кодування 247

Маркування хмрчових добавок 250
3.4. Державна система стандартизації в Україні 261

Структура державних органів як засіб забезпечення якості життя 266

Система стандартів охорони довкілля в Україні 271

Напрями розвитку стандартизації 273
4.1. Загальні принципи сертифікації 279

Норми і правила сертифікації 284

Акредитація органів сертифікації 286

Системи сертифікації 289
4.2. Сертифікація систем менеджменту якості і систем екологічного менеджменту

Менеджмент якості 296

Сертифікація систем екологічного менеджменту 301 Нагляд за якістю продукції і системами якості 303 Угоди про взаємне визнання як метод гармонізації вимог

до якості об'єктів 304
4.3. Міжнародна практика організації діяльності в галузі сертифікації

та акредитації 306

Європейські організації з сертифікації 309

Національні системи сертифікації в економічно розвинутих країнах 314
ТЕСТИ 321

Додатки 346

Література 361

Короткий термінологічний словник 363

1.
Загальні засади метрології, стандартизації і сертифікації
Екологія як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані, необхідні для загальної характеристики об'єктів, явищ, процесів навколишнього середовища, порівняння їх параметрів, сприяють у виборі правильних рішень. Особ­ливо актуалізується значення точних і всебічних вимірю­вань із розвитком науково-технічного прогресу, оскільки антропогенна дія на навколишнє середовище є глобальною, різнобічною і необхідно оперувати достовірною інформацією про їі наслідки.

Саме метрологія, стандартизація і сертифікація по­кликані комплексно забезпечувати інформацією про якіс­ні і кількісні характеристики довкілля.
1.1. Взаємозв'язок метрології, стандартизації і сертифікації

Якість сучасного природного середовища є одним із основних параметрів, які визначають якість життя людей в різних країнах, природно-кліматичних умовах тощо. Поняття «якість» охоплює систему показників, які характеризують довкілля, економіку та соціальну сферу су­спільства (країни). Ці блоки показників поділяють на ок­ремі складові. Наприклад, атмосферне повітря на вулицях міста характеризують показники вмісту оксиду вуглецю, сажі, вуглеводнів, свинцю. Якісні характеристики прожи­вання населення в містах визначаються і показниками шу­мового та електромагнітного забруднення, якості водопос­тачання, харчової продукції тощо.

Наколишнє середовище і людське суспільство перебу­вають у тісному взаємозв'язку: саме діяльність людини призвела до незворотних змін довкілля, навіть до екологіч­них катастроф і його загальної деградації. Незадовільний стан середовища негативно позначається на здоров'ї лю­дей, на якості їх життя загалом. Тому якісна характеристи­ка життєзабезпечення (умов проживання населення) є ак­туальною для кожного громадянина, суспільства, держави.

Якість життя інтегральна характеристика сукупності видів, форм, сфер життєдіяльності людей певного суспільства, зумовлена рівнем його виробництва, екологічної безпеки, доступності соці­альних, духовних благ, економічних відносин, системи цінностей.

З точки зору екології якість життя потребує норматив­ного забезпечення, тобто визначення гранично допустимих концентрацій речовин у повітрі, продуктах тощо, норму­вання вмісту груп речовин, засобів вимірювальної техніки, методик проведення вимірювань, стандартів, методології оцінювання соціальної сфери тощо. У цьому сенсі метроло­гія, стандартизація, сертифікація, попри особливу специ­фіку кожної з них, у взаємодії і взаємозв'язку є комплек­сною наукою, метою якої стало встановлення (визначення) параметрів якості життя. Такою наукою, що охоплює ме­тодологічні, соціально-психологічні, системотехнічні та інші аспекти, є екологічна квалітологія.

Екологічна квалітологія (англ. qualiti якість і лат. logos вчен­ня) комплексна наука про вимірювання якісних параметрів об'єктів навколишнього природного середовища, товарів, продук­ції, послуг, систем екологічного менеджменту з метою управління ними.

Важливість вирішення цих питань зумовлюється процесами, що відбуваються у сучасному постіндустріальному світі: глобалізацією, жорсткою конкуренцією на світових ринках, міжнародною інтеграцією, підви­щенням вимог до всіх видів промислової і харчової про­дукції, застосуванням міжнародних стандартів до імпор­ту (експорту) продукції тощо.

Проблеми якості умов життя безпосередньо стосуються кожної людини, оскільки її існування обумовлюється якістю води, продуктів харчування (вміст вологи, важких металів, харчових добавок і барвників, тара і упаковка харчових продуктів), фоновим вмістом забруднюючих ре­човин і електромагнітних полів у робочих приміщеннях і на вулицях та іншими чинниками. Для визначення їх вмісту та оцінювання дії, допустимих концентрацій необ­хідні відповідні методики, нормативи, вміння послугову­ватися ними, чим переймаються метрологія, стандартиза­ція, сертифікація, які є невід'ємними складовими діяль­ності людства, впливають майже на всі її аспекти. Кожна з них по-своєму використовує вимірювання — метод пізнан­ня природи, який полягає у встановленні величин предме­тів, процесів, явищ, порівнянні їх з одиницями виміру. Наука і промисловість використовують їх постійно як не­обхідну передумову випуску якісної продукції, злагодже­ної роботи транспорту і зв'язку, медичних закладів, при­родоохоронних структур тощо.

Сучасні вимірювання, які є складовою різноманітних виробничих технологій, неможливі без стандартів, що за­безпечують короткий узгоджений виклад інформації щодо сучасної технічної практики і слугують засобом переда­вання технологічної інформації, а також характеризують технологію чіткою, стислою мовою.

Комплекс метрологічного і нормативного забезпечення необхідний для нормальної діяльності кожної галузі ви­робництва, розвитку науки, управління країною загалом, окремими структурами і організаціями зокрема.

Необхідною складовою сфери управління виробниц­твом, контролювання показників якості всіх видів продук­ції є сертифікація, тобто перевірка їх на відповідність вимогам стандартів. Сертифікація супроводжує всі торго­ві, експортно-імпортні операції, їй підлягає будь-яка про­дукція.

Отже, метрологія, стандартизація і сертифікація тісно взаємопов'язані. Метрологія як наука забезпечує людство знаннями щодо проведення вимірювань найрізноманітні­ших параметрів (показників якості продуктів харчування, вмісту забруднюючих речовин у навколишньому природно­му середовищі тощо). Усі такі операції виконуються лише за стандартними методиками (процедурами). Порів­няння отриманих значень з гранично допустимими концен­траціями виконується з допомогою стандартів. Контролюю­чу функцію сертифікації з метою забезпечення відповідної

якості продукції, довкілля, охорони здоров'я тощо здійсню­ють спеціальні організації, як правило державні органи.

У більшості країн світу об'єднані функції метрології, стандартизації і сертифікації виконують державні органи (в Україні — Державний комітет технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт)) для ком­плексного забезпечення потреб народного господарства, охорони довкілля, наукових досліджень, міжнародної співпраці тощо.

Питаннями метрологічного забезпечення, стандарти­зації і сертифікації відповідно до галузевих завдань займа­ються всі міністерства, державні комітети України. Відпо­відною екологічною проблематикою переймається Мініс­терство екології і природних ресурсів України. У його структурі функціонують підрозділи, що здійснюють мет­рологічне забезпечення контролю якості навколишнього природного середовища, різноманітних питань його стан­дартизації і сертифікації.

1.2. Сутність і завдання метрології

Життєдіяльність людства відбувається у тісному взає­мозв'язку з навколишнім середовищем. Його пізнання є необхідною умовою існування і розвитку суспільства. Од­ним з інструментів такого пізнання є метрологія — наука про вимірювання.

Метрологія (грец. metron — міра і logos слово, вчення) нау­ка про вимірювання, яка вивчає теоретичні і практичні аспекти вимірювань як способу пізнання у всіх галузях науки і техніки.

Метрологічні знання зародилися одночасно з утворен­ням першої людської спільноти, еволюціонували і посту­пово виокремилися в самостійну науку. Натепер надбання метрології використовують у найрізноманітніших галузях людської діяльності, зокрема в екології.

Впровадження різноманітних сучасних технологій, по­ліпшення охорони здоров'я і навколишнього середовища потребують залучення величезних масивів інформації про стан матеріальних об'єктів. Якість продукції також зале­жить від кількості та якості вимірів (отриманих в резуль­таті вимірювань величин), за допомогою яких контролю­ють технологічні параметри виробничих процесів і параметри, характеристики, властивості виробів, стан довкіл­ля тощо. Сучасна техніка і методика вимірювань сформу­валася в результаті тривалого розвитку теоретичних засад і удосконалення засобів вимірювальної техніки на основі метрології, яка ґрунтується на загальних фізичних, хіміч­них, математичних законах, виробляючи з їх залученням власний інструментарій дослідження.

Метою метрології є створення загальної теорії вимі­рювань, еталонів і мір, вимірювальних приладів і вимірю­вальних інформаційних систем, розроблення методів ви­мірювальних перетворень, методик оцінювання точності результатів вимірювань, методики передачі розмірів оди­ниць від еталонів до зразкових засобів вимірювань та надалі до робочих засобів вимірювань.

Метрологія має власний предмет і об'єкт вивчення.

Предметом метрології є методи та методики проведен­ня вимірювальних операцій, засоби вимірювальної техні­ки та способи досягнення необхідної точності вимірювання властивостей фізичних об'єктів і процесів, правила і нор­ми, які цьому сприяють.

Об'єктом сучасної метрології є сукупність метрологіч­ного забезпечення всіх галузей виробництва, споживання та обслуговування суспільства, його елементів (промисло­вості, сільського господарства, охорони навколишнього се­редовища, науки, комунальної сфери, транспорту тощо).

Суб'єктами метрології є особи чи організації, які здій­снюють управлінську діяльність щодо об'єктів і предметів метрології.

Метрологія послуговується як загальнонауковими, так і спеціальними методами пізнання, котрі об'єднані у мето­дики метрології — сукупність фізичних і математичних методів, що використовують для отримання інформації за допомогою вимірювань із заданими точністю та достовір­ністю (методика вимірювальних перетворень, методика вимірювання та опрацювання результатів спостережень, планування вимірювального експерименту тощо).

Для забезпечення достатньої точності вимірювань ви­користовують певні засоби метрології — сукупність засо­бів вимірювальної техніки і контролю, які використову­ються для отримання інформації про різноманітні явища, об'єкти, процеси тощо. Однією із найсуттєвіших вимог до них є здатність забезпечити точність, розширення діапазо­нів вимірів для всіх величин. Наприклад, сучасні техноло­гії потребують точних вимірювань температури у діапазо­ні кількох мільйонів градусів.

Метрологія виконує такі функції:

а) науково-технічну функцію: вирішення наукових і тех­нічних завдань, покликаних забезпечити створення сучас­них засобів і методик вимірювань, оцінювання їх точності;

б) теоретичну функцію: розроблення й удосконалення теоретичних основ метрології, в т. ч. теорій вимірювань, похибок, надійності засобів вимірювальної техніки, вимі­рювальних перетворень і передавання вимірювальної ін­формації; розроблення нових принципів та методик вимі­рювань, у т. ч. фізичні дослідження з метою використання найновіших досягнень науки для створення нових мето­дик вимірювань і засобів вимірювальної техніки, підви­щення точності вимірювань; створення наукових основ державних випробувань вимірювальних засобів, розроб­лення й удосконалення нормативної документації в галузі вимірювальної техніки (стандарти, технічні умови, інс­трукції та методичні вказівки); створення й удосконален­ня наукових основ державної служби стандартних довід­кових даних і стандартних зразків, у т. ч. розроблення ме­тодик експериментального визначення найдостовірніших значень фізичних констант; розроблення й удосконален­ня систем збору, апробації, зберігання та розповсюджен­ня стандартних довідкових даних; створення й удоско­налення наукових основ державної служби атестації якості продукції, у т. ч. критеріїв оцінки якості продук­ції. Цими проблемами переймається галузь метрології — теоретична метрологія;

в) законодавчу функцію метрології: розроблення за­конодавчих актів, правил, вимог і норм, які регламенту­ють усі параметри здійснення вимірювань. Засоби вимі­рювальної техніки, відокремлені від метрологічної бази не мають практичної цінності. Тому принципово важли­ві результати наукових досліджень втілюються на прак­тиці як обов'язкові для виконання. Це зумовлює вико­нання метрологічними організаціями законодавчих функцій. їх виконання контролює держава для забезпе­чення необхідної єдності і точності вимірювань. На цій основі сформувалася законодавча метрологія, яка вирі­шує такі завдання:

— створення й удосконалення законодавчих основ ви­мірювальної техніки;

— узаконення (стандартизація) термінів та їх визна­чень, систем чи сукупностей одиниць, систем еталонів, мір фізичних величин і засобів вимірювань;

— узаконення класів точності засобів вимірювальної техніки, методик оцінювання їх точності;

— узаконення стандартних довідкових даних, мето­дик перевірки і контролю вимірювальних засобів, методик контролю й атестації якості продукції (атестація — офі­ційне підтвердження визнаним компетентним органом відповідності певних характеристик продукції встановле­ним кваліфікаційним ознакам);

г) прикладну функцію: передавання правильних зна­чень одиниць від еталонів до робочих засобів вимірюваль­ної техніки і мір, метрологічний контроль (метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки, акредитація ви­мірювальних лабораторій, метрологічна експертиза доку­ментації і звітів про науково-дослідні роботи, атестація ме­тодик вимірювань, метрологічний нагляд за забезпечен­ням єдності вимірювань).

На основі прикладної функції метрології сформувалася спеціальна галузь метрологічних знань і діяльності — прикладна метрологія, яка виконує такі завдання:

— організація державної служби єдності мір і вимірю­вань, у т. ч. організація та здійснення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки, які експлуатуються, орга­нізація та здійснення державних випробувань нових засо­бів вимірювальної техніки, контролювання стану вимірю­вальних лабораторій підприємств;

— організація державної служби стандартних довід­кових даних і стандартних зразків, у т. ч. публікація офіційних довідників із значеннями констант, властивос­тей речовин та матеріалів, виготовлення та випуск стан­дартних зразків, організація служби їх атестації;

— організація і забезпечення діяльності служби кон­тролю за дотриманням стандартів та технічних умов у про­цесі виробництва, державних випробувань та атестації якості продукції.

Функції науково-теоретичної, законодавчої та при­кладної метрології взаємопов'язані і спрямовані на забез­печення єдності та точності вимірювань.

Більшість розвинутих країн запровадили національні стандарти термінів і понять метрології, основні розділи яких узгоджені з міжнародними метрологічними доку­ментами, оскільки прогрес у всіх галузях науки, техніки, промисловості, сільського господарства визначається, крім економічних факторів, повнотою і достовірністю ін­формації про фізичні, хімічні, біологічні явища, процеси, властивості матеріалів, речовин, концентрацій, отри­мані тільки шляхом вимірювань. Це стосується й еколо­гії, яка використовує величезну кількість різнобічної ін­формації, особливо при подоланні масштабних екологіч­них проблем.

1.3. Сутність стандартизації

Набутий людством у процесі розвитку виробництва досвід засвідчив, що уніфікація певних виробів, деталей, процесів тощо полегшує працю і поліпшує якість продук­ції. З підвищенням точності вимірювань і розширенням їх діапазону, тобто з розвитком метрології, усе більше пара­метрів можна було уніфікувати, стандартизувати, встано­вити для них обов'язкові норми і вимоги.

Стандартизація (англ. standard норма, зразок, мірило) ді­яльність, спрямована на досягнення оптимального ступеня впо­рядкування у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багатократного використання стосовно реально існу­ючих або перспективних завдань.

Мету стандартизації безпосередньо зумовлює рівень науково-технічного розвитку суспільства (економіки, еко­логії, соціальної сфери тощо). Загалом вона полягає у за­безпеченні всіх сфер життєдіяльності суспільства норма­тивними документами, які, як правило, повинні відпові­дати його потребам, а на сучасному етапі — узгоджуватися з міжнародними стандартами. Це означає, що завданнями стандартизації є не тільки оптимальне розроблення і вико­ристання національних стандартів, а й гармонізація їх із міжнародними стандартами, забезпечення єдності вимі­рювань, удосконалення управління народним господарс­твом і охорони навколишнього природного середовища, стандартизація термінології та довідкових баз даних для багатьох сфер діяльності. Тобто головним завданням стан­дартизації є створення нормативно-технічної документа­ції, яка б акумулювала актуальні вимоги до якості продук­ції, послуг.

Стандартизація є атрибутом державності і норматив­ним засобом управління. Як атрибут державності стандар­тизація забезпечує впорядкування інформації (класифіка­ція відходів, стандартні бланки статистичної звітності, значення напруги в електричній мережі житлових будинків); присвоєння перших трьох цифр (482 на штрихових кодах товарів України); запровадження узгоджених (гар­монізованих') стандартів щодо продукції, яка експортуєть­ся, та ін. Як нормативний засіб управління стандартизація використовує однакові методики вимірювання різноманіт­них параметрів та їх аналізування (порівняння) за вста­новленими межами (значеннями ГДК).

Стандартизація є виявом на практиці однієї з форм об'єктивних економічних законів розвитку суспільства (закону вартості і закону підвищення продуктивності пра­ці). Стандартна продукція, яка випускається у великій кількості, коштує менше, ніж одиничні екземпляри. Се­рійне виробництво дає змогу виготовляти більшу кіль­кість продукції і, як правило, кращої якості, тобто підви­щує продуктивність праці та доходи підприємства.

Залежно від сфери (масштабу) використання стандар­тів розрізняють такі рівні стандартизації:

а) міжнародна стандартизація — стандартизація, здійснювана на міжнародному рівні. Різновидами її є глобальна стандартизація, відкрита для відповідних ор­ганів усіх країн (координаційний орган — Міжнародна організація із стандартизації (ISO)), і регіональна стан­дартизація — стандартизація, участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або еко­номічного регіону;

б) національна стандартизація — стандартизація на рівні однієї країни. (В Україні центральним органом вико­навчої влади із стандартизації є Державний комітет технічного регулювання та споживчої політики);

в) галузева стандартизація — стандартизація в окре­мих галузях виробництва.

Предметом стандартизації є конкретна продукція, норми, вимоги, методики вимірів, позначення, правила, процедури, функції, наділені перспективою багаторазово­го застосування в науці, техніці, виробництві, торгівлі, при контролюванні стану навколишнього природного се­редовища тощо.

Об'єктом стандартизації є система відносин, яка виникає у процесі діяльності, пов'язаної із впроваджен­ням стандартів, нормативів і положень, обов'язкових для виконання.

Суб'єктами стандартизації є органи, що займають­ся стандартизацією, визнані на національному, регіо­нальному чи міжнародному рівні, основними функціями яких стало розроблення, схвалення, затвердження стандартів.

В Україні суб'єктами стандартизації є:

1) Державний комітет технічного регулювання та спо­живчої політики, який забезпечує реалізацію державної політики з питань стандартизації;

2) Український науково-дослідний інститут стандар­тизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ), зав­данням якого є розроблення науково-технічних і еконо­мічних основ стандартизації, експертиза стандартів, аналізування відповідності національних стандартів міжнародним тощо;

3) Державний науково-дослідний інститут «Система», який займається розробленням конкретних стандартів;

4) Український державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології і якості продукції, що забезпе­чує реєстрацію, централізовану інформатизацію чинних стандартів, інших нормативних документів;

5) Український навчально-методичний центр із стан­дартизації, метрології та якості продукції, відповідальний за підготовку і підвищення кваліфікації кадрів, які пра­цюють у сфері стандартизації;

6) технічні комітети із стандартизації (ТК), створювані за рішенням Держспоживстандарту для розроблення, роз­гляду, експертизи, погодження і підготовки до затвер­дження держстандартів;

7) територіальні (обласні, міські) центри стандарти­зації, метрології і сертифікації, що здійснюють контроль за впровадженням і дотриманням стандартів, технічних умов.

Засобами стандартизації є спеціальні нормативні доку­менти: стандарти, правила, інструкції, рекомендації, рег­ламенти, класифікатори, технічні умови, кодекси устале­ної практики (звід правил та ін.).

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Від екології душі – до екології довкілля
Рік вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес І пам̓яті жертв Чорнобильської катастрофи

Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу всеукраїнської учнівської...
Рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу всеукраїнської олімпіади школярів з екології

Програма факультативного курсу «Основи хімічної екології»
Деленко Олег Леонович – вчитель хімії Сокальської санаторної школи-інтернату ім. Т. Шевченка

«Добре тобі – добре планеті» урок з екології в 1-д класі, вчитель Неволова ом
В збірці представлені розробки уроків для молодшого та середнього шкільного віку

Доцент кафедри мікробіології, сучасних біотехнологій та екології...
У 2004 р закінчила Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, спеціальність за дипломом – «Біологія», кваліфікація...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство...
У 2012-2013 навчальному році вивчення біології, екології, природознавства у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься...

Урок з екології 8 клас
Людству загрожує загибель, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, стилю своєї діяльності й існування, не переосмислить...

Природознавств о
Природознавство” є інтегрованим, пропедевтичним курсом, головну мету якого становить формування в учнів уявлень про цілісність природи...

Сценарій екологічного вечора «Кривий Ріг заповідний» (для 8-9 класів)
Мета: розширити знання учнів з хімії, екології, географії, історії, використовуючи краєзнавчі матеріали, підвести учнів до висновку...

Медодичні рекомендації щодо викладання хімії, біології, екології у 2014/2015 навчальному році
У 2014/2015 навчальному році вивчення біології та хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими навчальними...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




h.ocvita.com.ua
Головна сторінка