Пошук по сайту

Хімія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Державні будівельні норми україни будинки І споруди будівлі І споруди для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин дбн в 2-7-98

Державні будівельні норми україни будинки І споруди будівлі І споруди для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин дбн в 2-7-98





Сторінка1/5
  1   2   3   4   5
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

БУДИНКИ І СПОРУДИ

БУДІВЛІ І СПОРУДИ

ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН

ДБН В.2.2-7-98

Видання офіційне

Держбуд України

Київ 1998


РОЗРОБЛЕНІ


ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНІ

Об'єднанням "УкрНДІагропроект" Мінсільгосппроду України (базова організація) (керівник теми - канд. екон. наук, заслужений будівельник України О.Ф. Омельченко;

відповідальний виконавець - канд. техн. наук

Р.Х. Каюмов; виконавці - Петров А.Н., канд. техн. наук Смірнов О.П., Шеремет B.C., Заїка Є.П., Шик І.Л., Бойчук М.П., Іванова Л.Ю.)

Об'єднанням "Украгрохім" (Ковтун M.I., Кляченко Л.С., Гриценко В.А.)

Науковим гігієнічним центром МОЗ України (канд. мед. наук Вашкулат Н.П.)

Головним управлінням капітального будівництва Мінсільгосппроду України (академік Академії інженерних наук Яковенко В.П., Бровко 1.1., Шуляк Є.В., Юдченко М.О.)

Управлінням промислової забудови, інженерної інфраструктури та захисту територій Держбуду України

Наказом Держбуду України від 18.02.98 р. № 41 і введені в дію з 01.07.98 р.

З введенням в дію ДБН В 2.2-7-98 на території України втрачає силу СНІП 11-108-78 "Склады сухих минеральных удобрений и химических средств защиты растений".

© Укрархбудінформ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ


Будинки і споруди

Будівлі і споруди для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин

ДБН В.2.2-7-98

На заміну СНіП ІІ-108-78


Ці норми поширюються на проектування нових, розширення, реконструкцію і технічне переоз­броєння агрохімкомплексів, баз хімізації, прирейкових, пристанських (портових) і роздавальних склад­ських будівель і споруд, призначених для зберігання сухих та рідких мінеральних добрив, хімічних меліорантів, регуляторів росту рослин, хімічних і біологічних засобів захисту рослин*.

Норми встановлюють вимоги: до проектування-генеральних планів розміщення складських буді­вель і споруд, їх об'ємно-планувальних конструктивних рішень; до проектування інженерного об­ладнання, електропостачання; до розробки розділів проектів за оцінкою впливу на навколишнє се­редовище, організації будівельного виробництва, а також до безпечної експлуатації будівель і споруд.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Технологічну частину проектів слід розробляти з урахуванням вимог відомчих норм техно­логічного проектування ВНТП-СПП-46-15.

Проектні рішення будівель і споруд для зберігання пестицидів, в числі яких є сильнодіючі отруйні речовини, повинні бути погоджені з органами державного санітарного нагляду.

1.2 Категорії складів за вибухопожежною небезпекою і ступенем їх вогнестійкості слід приймати за ОНТП 24, ВБН-СГіП-46-3, СНіП 2.01.02 або за спеціальними переліками, затвердженими в установле­ному порядку.

В загальній пояснювальній записці проекту (робочого проекту) повинен бути розділ, який передба­чає створення системи забезпечення пожежної безпеки у відповідності з ГОСТ 12.1.004, "Правилами пожежної безпеки в Україні", а також заходи з охорони праці.

1.3 Споруди складів добрив і пестицидів (тунелі, галереї, естакади, канали, бункери, силоси та інше) слід проектувати у відповідності з СНіП 2.09.03.

1.4 Загальна площа складської будівлі для добрив і пестицидів визначається як сума площ всіх поверхів (надземних, включаючи технічні, цокольного і підвального), заміряних в границях внутрішніх поверхонь зовнішніх стін (або осей крайніх колон, де нема зовнішніх стін), галерей (за горизонтальною проекцією), тунелів, площадок, антресолей, рамп і переходів з інші будинки (СНіП 2.09.02).

Примітка. Площі технічного підвалу (заввишки до 1,8 м в світлі під першим, цокольним чи під­вальним поверхом) і площадок для обслуговування підкранових колій, кранів і конвеєрів в загальну площу будівлі не включаються.

1.5 Допоміжні будівлі і приміщення для працюючих на складах добрив і пестицидів слід проектувати у відповідності з розділами СНІП 2.09.04 і санітарними правилами № 1049 і № 6038.

На роздавальних складах при кількості працюючих не більше 25 чоловік в зміну допускається проектувати неопалювальну убиральну з вигребом і в складській будівлі передбачати шафи для збе­рігання одежі та рукомийники найпростішого типу.

1.6 Для розміщення технологічного і енергетичного обладнання (тукозмішувальні установки, роз­вантажувальні пристрої і т. ін.), які установлюються відкрито (за нормами технологічного проектування за спеціальними переліками, затвердженими в установленому порядку, або у відповідності з техноло­гічною частиною проекту), слід передбачати відкриті площадки.

Для розміщення обладнання, яке не може бути установлене на відкритій площадці через неспри­ятливий вплив атмосферних опадів, вітру, пилу і експлуатація якого не вимагає підтримання визначеної

________________________

* Далі за текстом мінеральні добрива, хімічні меліоранти і регулятори росту рослин іменуються добривами, хімічні і біологічні засоби захисту рослин - пестицидами.

плюсової температури і постійної присутності обслуговуючого персоналу, належить проектувати нео­палювані будівлі.

1.7 Для зберігання добрив (насипом і в тарі) належить проектувати складські будівлі за дотриманням ВНТП-СГіП-46-15. В роздавальних складах допускається передбачати зберігання незлежуваних добрив (фосфоритного, вапнякового чи доломітового борошна) в кількості не більше 1000 т в окремому приміщенні складської будівлі.

В залежності від видів і способу зберігання добрив складскі приміщення розділяють на секції і відокремлюють насип добрив від зовнішніх панельних стін складських приміщень стійкими проти корозії перегородками.

Для пестицидів, які повинні зберігатись при температурі вище 0°С, слід проектувати стоплювані складські приміщення.

Для зберігання аміачної селітри слід проектувати одноповерхові складські будівлі І, II, ІІІа ступенів вогнестійкості. Допускається складські приміщення для аміачної селітри розміщувати в складських будівлях для інших добрив чи пестицидів. В складських приміщеннях для аміачної селітри не допус­кається передбачати зберігання будь-яких інших речовин і матеріалів.

Кількість аміачної селітри в мішках в одному штабелі не повинна перевищувати 700 т, а в секції складу - не більше 1200 т. Між окремими штабелями, а також між штабелем і стінкою відсіку слід передбачати прохід завширшки не менше 1,0 м. Ширина проїздів в складі повинна прийматись з перевищенням габаритів повороту завантажувачів з вантажем не менше ніж на 0,5 м.

1.8 В проектах складських будівель для добрив і пестицидів повинні бути вказівки за дотриманням вимог санітарних правил № 1049 і № 6038.

1.9 У складі складів, крім указаних в 1.7 складських будівель і споруд, у відповідності з вимогами технології зберігання добрив та пестицидів і завданням на проектування допускається передбачати:

тукозмішувальні установки, площадки, навіси і повітки для обеззаражування і зберігання тари, для приготування розчинів, емульсій і суспензій, для зберігання засобів механізації і обладнання; автоваги;

компресорну і акумуляторну (зарядну) станції. При складах допускается передбачати (за завданням на проектування) злітно-посадочні смуги і площадки для стоянки і завантаження літаків та вертольотів сільськогосподарської авіації.

2 ГЕНЕРАЛЬШ ПЛАНИ

2.1 Генеральні плани прирейкових складів добрив і пестицидів агрохімкомплексів і баз хімізації слід проектувати згідно з СНІП ІІ-89, ДБН 360, ДБН Б.2.4-3, РСН 320.

2.2 Склади добрив і пестицидів слід розташовувати з підвітряного боку (для вітрів переважного напряму в теплий період року) відносно житлової забудови і інших об'єктів, на які вони можуть чинити несприятливі дії (підприємства з виробництва харчових продуктів, тваринницькі приміщення, джерела водопостачання і т. ін.).

2.3 Найменшу відстань від складських будівель і споруд для добрив і пестицидів до будівель і споруд складських підприємств і інших об'єктів, а також санітарно-захисні зони слід приймати у відповідності з санітарними правилами № 173.

2.4 Відстань між будівлями і спорудами складу добрив і пестицидів слід приймати у відповідності з нормативними документами, вказаними в 2.1 цього розділу, в залежності від ступеня вогнестійкості і категорії виробництва цих будівель і споруд.

2.5 По периметру зовнішніх стін складських будівель належить проектувати вимощення шириною, що перевищує винос покрівлі (за зовнішню поверхню стіни) на 0,3 м з нахилом 0,05-0,10 від будівлі.

З ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ І КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

3.1 Складські будівлі для добрив і пестицидів слід проектувати одноповерховими, прямокутної форми в плані з паралельно розташованими прольотами однакової ширини і висоти. Будівлі з про­льотами різної ширини чи висоти або з прольотами двох взаємно перпендикулярних напрямів до­пускається проектувати за вимогами технології. Перепади висот менше 1,2 м в складських будівлях не рекомендуються.

Багатоповерхові складські будівлі допускається проектувати при техніко-економічному обгрун­туванні.

3.2 При проектуванні одноповерхових складських будівель рекомендується приймати такі па­раметри:

- прольоти 6, 12, 18, 24 і 36 м;

- крок опор (колон) 6 м; допускається крок 3 м - за крайніми рядами і 4,5 м - для дерев'яних рам і арок;

- висоти (від підлоги до низу несучих конструкцій на опорі) - не менше 3,6 м, кратні 0,6 м; в будівлях з несучими зовнішніми і внутрішніми стінами чи опорами з цегли або інших штучних будівельних матеріалів допускається приймати висоту (в межах від 3,6 м до 7,2 м) кратну 0,3 м.

3.3 Висоту складських будівель слід приймати найменшу, виходячи з габаритів обладнання і до­пустимої найбільшої висоти складування добрив і пестицидів. Відстань по верикалі від верху насипу чи штабеля добрив і від верхніх виступних частин технологічного обладнання (за виключенням підйомно-транспортного і іншого обладнання, розміщення якого необхідно проектувати з урахуванням вимог ВНТП-СПП-46-15) до низу несучих конструкцій покриття повинно бути не менше 0,2 м.

3.4 Висота від підлоги приміщень (або площадок, містків і т. ін.) до низу несучих конструкцій покриття, підвішеного обладнання і комунікацій повинна бути не менше 2 м в місцях регулярного проходу людей і не менше 1,8 м в місцях нерегулярного проходу людей.

3.5 Найбільшу допустиму площу поверху між протипожежними стінами складських будівель для добрив і пестицидів слід приймати за таблицею 2 (див. також СНІП 2.11.01).

Таблиця 2

Категорія

складів


Ступінь вогнестійкості

будівель


Площа поверху між протипожежними стінами в будівлях, м2


одноповерхових


двоповерхових


А


ІІ


5200


-

Б


ІІ


7800


-


В


ІІ


10500


7800

III


3500


2500

IlІa


7800


-


ІІІб


7800


-


IV


2200


1200


IVa


3500


-


V


1200


-

Д


ІІ


не обмежується


III


5200


3500


IlІa


не обмежується


ІІІб


10500


-


IV


3500


2200


IVa


5200


-

V


2200


1200



Примітка 1. Якщо поверхи з'єднані відкритими прорізами, "площа поверху" в таблиці 2 відповідає сумарній площі сполучених поверхів.

Примітка 2. При визначенні за таблицею 2 площі поверху для зберігання аміачної селітри (за виключенням водостійкої селітри) слід також враховувати, що між протипожежними стінами допус­кається зберігати не більше 5000 т селітри насипом і не більше 2500 т селітри в спеціальних мішках.

Можливо зберігання до 3500 т аміачної селітри в спеціальних мішках в окремо розташованих складських будівлях, розділених вогнетривкими перегородками (з границею вогнестійкості не менше 0,75 год.) на складські приміщення для зберігання в кожному з них селітри в кількості не більше 1200 т.
3.6 Забезпечення евакуації людей із складських будівель (кількість і розміщення звакуаційних виходів, відстань від робочих місць до виходів, розміри проходів, коридорів, дверей, маршів і площадок сходин, тамбурів і т.ін.) слід передбачати у відповідності з розділом СНІП 2.09.02.

3.7 Робочі місця комірників, обліковців і операторів допускається за вимогами технології збе­рігання добрив і пестицидів розмішати безпосередньо в складських приміщеннях і при необхідності огороджувати скляними перегородками заввишки 1,8 м.

3.8 Складські будівлі для добрив і пестицидів слід проектувати переважно каркасними із засто­суванням збірних традиційних несучих і огороджувальних конструкцій, а також конструкцій і виробів з склопластику.

Неопалювані складські будівлі для добрив слід проектувати, як правило, із застосуванням де­рев'яних клеєних несучих конструкцій.

Несучі конструкції складських будівель для аміачної селітри слід проектувати залізобетонними. Застосування дерев'яних конструкцій в складських будівлях для аміачної селітри не допускається, а в будівлях для кальцієвої і натрієвої селітр може бути допущено, якщо виключається безпосередній контакт дерев'яних конструкцій з цими добривами.

Будівельні матеріали, конструкції і вироби повинні проходити радіаційний контроль.

3.9 Стіни неопалювальних будівель для добрив, а також для пестицидів, які допускається зберігати при температурах нижче 0°С, слід проектувати з асбестоцементних хвилястих листів, з цоколем заввишки 0,6-0.9 м з вологостійких матеріалів (залізобетонних панелей, бетонних блоків, цегли і т.ін.), а стіни, що сприймають навантаження від добрив, - з залізобетонньїх панелей, бетонних блоків і цегли.

Стіни опалюваних складських будівель і приміщень для пестицидів слід проектувати із азбесто­цементних панелей з утеплювачем з легких бетонів (ніздрюватих або поризованих), а також з цегли і природного каменю.

3.10 Перегородки, що відокремлюють складські приміщення для зберігання вибухопожежонебез-печних і пожежонебезпечних пестицидів від інших приміщень, повинні бути неспалимими з границею вогнестійкості не менше 0,75 год; двері в цих перегородках повинні бути з границею вогнестійкості не менше 0,6 год.

Складські приміщення для зберігання аміачної селітри (за виключенням водостійкої селітри) в кількості не більше 1200 т повинні бути відокремлені від інших приміщень, в тому числі від складських приміщень для добрив і пестицидів, суцільними (без прорізів) неспалимими перегородками з границею вогнестійкості не менше 0,75 год.

3.11 Перегородки, які розділяють на частини складські приміщення для добрив чи відокремлюють насип добрив (за виключенням всіх видів селітр) від зовнішніх стін цих приміщень, слід проектувати дерев'яними, а в складських приміщеннях для селітри - залізобетонними.

Висота перегородок повинна бути кратною 0,6 м і перевищувати висоту насипу (штабеля) добрив біля цих перегородок не менше ніж на 0,2 м.

3.12 Покриття неопалюваних складських будівель для добрив і пестицидів слід проектувати з азбестоцементних хвилястих листів (по латах чи прогонах) з ущільненням поздовжніх і поперечних з'єднань між листами; допускається при обгрунтуванні проектувати покриття цих будівель із покрівлею з рулонних матеріалів.

Покриття опалюваних складських будівель і приміщень для пестицидів, які повинні зберігатися тільки при плюсових температурах внутрішнього повітря, слід проектувати з азбестоцементних плит з утеплювачем.

3.13 Складські будівлі для добрив і пестицидів слід проектувати без внутрішніх водостоків, завширшки не більше 72 м. Винос покрівлі (за зовнішню поверхню стін) необхідно приймати не менше 0,2 м, а в будівлях, в яких добриво прилягає до зовнішніх стін, - 0,7 м.

3.14 Підлоги в складських будівлях для добрив і пестицидів слід проектувати у відповідності з СНІП 2.03.13 і нормами цього розділу.

Підлоги в складських приміщеннях для добрив (за виключенням аміачної селітри) слід проектувати асфальтобетонними, а при відсутності впливу розчинів кислот - бетонними. В складських приміщеннях для аміачної селітри слід передбачати безіскрові підлоги з кислостійкими покриттями.

Підлоги в складських приміщеннях для пестицидів повинні бути стійкими до дії кислот і лугів, а в приміщеннях для вибухонебезпечних речовин - також і безіскровими; в приміщеннях для пестицидів
допускається застосування асфальтобетонних підлог, а при відсутності впливу розчинів кислот - бе­тонних підлог.

Примітка. В складських приміщеннях для аміачної селітри не допускається улаштування приямків, каналів, лотків і інших заглиблень в підлозі.

3.15 Рівень підлоги складських будівель для добрив і пестицидів повинен бути вище рівня небез­печного капілярного підняття ґрунтових вод на ділянці будівництва і вище планувальної відмітки землі, що примикають до будівель ділянок не менше ніж на 0,2 м.

В будівлях з вантажними платформами (рампами) рівень підлоги складських приміщень для добрив повинен бути вище рівня платформи на 0,02 м.

3.16 Протикапілярну гідроізоляцію несучих стін складських будівель для добрив слід проектувати з цементно-пісчаного розчину складом 1:2 завтовшки 0,02 м.

3.17 Ворота складських будівель для добрив і пестицидів слід приймати типовими: двостулковими або розсувними. Для евакуації людей необхідно передбачати в двостулкових чи розсувних воротах для автомобільного транспорту хвіртки (без порогів чи з порогами заввишки не більше 0,1 м), що від­чиняються в напрямі виходу з будівлі. Розміри воріт в світлі для пропускання безрейкового транспорту повинні перевищувати габаритні розміри завантажених транспортних засобів по висоті на 0,2 м і по ширині на 0,6 м.

3.18 Вікна в складських будівлях для добрив (переважно при застосуванні в будівлях наземної пересувної механізації) слід розміщувати в верхній частині зовнішніх стін, а в складських будівлях і приміщеннях для пестицидів - з урахуванням освітлення проходів (проїздів) між стелажами.

Коефіцієнт природної освітленості (к.п.о.) при боковому освітленні приймати 0,1. В складських приміщеннях для пестицидів не менше 20 % вікон необхідно проектувати з стулками рам, що від­чиняються.

Складські будівлі і приміщення для добрив при обгрунтуванні допускається проектувати без світ­лових прорізів.

3.19 Колони і обрамлення прорізів воріт в складських будівлях в місцях інтенсивного руху наземного транспорту повинні бути захищені від механічних пошкоджень неметалевими матеріалами.

3.20 В проектах складських будівель і споруд для добрив і пестицидів повинен бути передбачений надійний захист будівельних конструкцій від корозії у відповідності з СНіП 2.03.11 і іншими нор­мативними документами з урахуванням вимог цього розділу до конструкції будівель і споруд.

3.21 Площадки і містки для обслуговування обладнання і безпечного проведення робіт в складських будівлях повинні бути передбачені у відповідності з діючими нормативними документами, при цьому в складських приміщеннях для аміачної селітри вони повинні мати суцільний настил і борти (закраїни) заввишки 0,15 м.

3.22 Вводи залізничних колій в складські приміщення для добрив, вантажні платформи (рампи). пандуси для проїзду транспортних засобів слід проектувати у відповідності з розділом СНІП 2.11.01. В складські приміщення для аміачної селітри вводи залізничних колій не допускаються.

3.23 При проектуванні складських будівель і споруд для добрив і пестицидів необхідно враховувати додаткові навантаження і впливи від вантажів, що в них зберігаються, які слід відносити до тимчасових довготривалих навантажень і впливів.

3.24 При розрахунку складських будівель і споруд для добрив слід приймати:

а) об'ємну вагу, кути внутрішнього тертя (кути природного укосу) і коефіцієнти тертя добрив по дереву неструганому, бетону і металу - згідно з додатком А;

б) нормативний тиск на конструкції від добрив - як для сипких тіл;

в) коефіцієнт перевантаження 1,3.

3.25 В проектах складських будівель і споруд для добрив повинні бути вказівки щодо нанесення на стіни яскравих ліній і надписів, що обмежують гранично допустиму висоту насипу добрив, а також вимоги щодо догляду, експлуатації і організації високого рівня механізації завантажувально-розван­тажувальних робіт.
4 ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ

4.1 Водопровід і каналізацію складів добрив і пестицидів слід проектувати у відповідності з роз­ділами СНіП 2.04.02, СНіП 2.04.03, СНіП 2.04.01 і ВНТП-СГіП-46-15.

4.2 Прирейкові і роздавальні склади добрив системами виробничого водопостачання не облад­нуються, крім пунктів знезаражування і миття транспортних засобів, обладнання і інвентаря. Гос­подарчо-питне водопостачання виконується у відповідності з вимогами СНіП 2.04.01.

4.3 Склади РЗХ (рідких засобів хімізації) слід обладнувати об'єднаним господарчо-питним і ви­робничим водопроводом. При виборі площадки для будівництва складів повинна ураховуватись мож­ливість підключення до існуючих інженерних мереж.

4.4 В приміщеннях компресорних і насосних складів РЗХ слід передбачати поливальні крани. Витрата води на миття підлоги і змиття слідів проливу агресивних рідин слід приймати не менше 5,0 л/м2.

4.5 Для змивання водою потенційно небезпечних хімічних речовин при їх попаданні на працюючих в складах слід передбачати аварійну душову установку з швидкодіючим пуском води і напірним баком місткістю не менше 200 л, а також питні фонтанчики з можливістю використання їх для промивання. Розташування аварійної душової установки повинно бути рівновіддаленим від місць можливого ава­рійного попадання агресивних рідин на обслуговуючий персонал (згідно 4.75 ВНТП-СПП-46-15).

4.6 В складських будівлях і приміщеннях для пестицидів слід проектувати системи холодного і гарячого водопостачання для подавання води на виробничі потреби (миття підлоги і стелажів, охо­лодження компресорів, миття і знезаражування тари, транспортних засобів, знезаражування і прання одежі і т. ін.) у відповідності з нормами технологічного проектування.

При відсутності в районі розташування складу централізованих систем водопостачання допус­кається проектувати водопровід складу з використанням місцевих джерел води за узгодженням з ор­ганами державного санітарного нагляду. В роздавальних складах при обгрунтуванні можна вико­ристовувати привізну воду. В обох випадках питна вода повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874. Для виробничих потреб передбачається використання непитної води за умови обладнання окремої системи виробничого водопроводу і придатності води для цих потреб.

4.7 В приміщеннях для приготування застосовуваних форм пестицидів, в приміщеннях для миття і знезаражування транспортних і технологічних машин і в приміщенні для знезаражування і прання спецодежі слід передбачати раковини з підведенням холодної і гарячої води.

4.8 При відсутності в складі бази мережі гарячого водопостачання необхідно передбачати елек­тричні водонагрівальні установки, розміщуючи їх в спеціальному приміщенні. Підлоги, стіни і покриття цього приміщення повинні бути неспалимими.

4.9 В складських будівлях і приміщеннях для пестицидів, обладнаних внутрішнім виробничим водопроводом, слід передбачати установку поливальних кранів (для миття підлоги і стелажів) діаметром 20 мм з розрахунку радіусу дії 30 м і напору на сприску не менше 5 м.

4.10 На складі РЗХ слід передбачати роздільну систему каналізації: окремо для виробничих і окремо для зливових стоків.

4.11 В приміщеннях насосних і компресорних, а також в приміщенні аварійної душової установки і в приміщенні приготування розчинів слід передбачати каналізацію виробничих стоків. Каналізаційні стоки зі складів РЗХ не повинні підключатись до існуючих систем виробничої і господарчо-побутової каналізації. Для збирання стоків необхідно передбачати резервуари-збирачі (ВНТП-СПП-46-15).

4.12 Виробничі стоки від миття підлог і стелажів в приміщеннях для зберігання пестицидів, від миття і знешкоджування тари і транспортних засобів перед скиданням в зовнішню каналізаційну мережу повинні бути нейтралізовані і знезаражені на місцевих очисних спорудах. Методи нейтралізації і знешкоджування цих стоків установлюються технологічною частиною проекту.

4.13 Прокладання каналізаційних трубопроводів для забруднених виробничих і зливових стоків повинно виконуватись в каналах, що забезпечують можливість контролю за станом трубопроводів.

4.14 Перелік приміщень для зберігання добрив і пестицидів, які підлягають обладнанню автома­тичними установками пожежогасіння, наведено в додатку Б.
5 ОПАЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЯ
5.1 Системи опалення і вентиляції складських будівель і споруд для добрив і пестицидів слід проектувати у відповідності з розділами СНІП 2.04.05.

5.2 Теплопостачання складів добрив і пестицидів передбачається від котельних. За технічної і економічної доцільності допускається застосовувати електричні нагрівальні пристрої.

5.3 Опаленням обладнуються складські приміщення для пестицидів, які повинні зберігатись при температурах вище 0°С, приміщення лабораторії для перевірки якості і приміщення для розфасування і перезатарування пестицидів.

Складські приміщення для добрив не опалюються.

5.4 В складських приміщеннях для добрив і пестицидів слід передбачати природну вентиляцію, що забезпечує одноразовий повітрообмін за годину.

За вимогою технологічної частини проекту в складських приміщеннях для пестицидів, а також в приміщеннях для розфасування і перезатарування пестицидів слід передбачати аварійну вентиляцію.

5.5 Метеорологічні умови - температуру, відносну вологість і швидкість руху внутрішнього повіт­ря - при проектуванні опалення і вентиляції в складських приміщеннях слід приймати за таблицею 3.

Таблиця 3



Найменування приміщень


Метеорологічні умови в приміщеннях в холодний і перехідний періоди року


температура повітря, °С


відносна вологість повітря, %, не більше


швидкість руху повітря, м/с, не більше


1 Складські приміщення для добрив і неопалювані приміщення для пестицидів


не нормуються


0,3


2 Опалювані складські приміщення для пестицидів


8-10


75


0,4


3 Приміщення для розфасування і перезата­рування пестицидів, лабораторії для перевірки якості пестицидів



16-23



75



0,3


Примітка. Метеорологічні умови в приміщеннях, указаних в таблиці, в теплий період року не нормуються.

5.6 Для видалення пилу, вибухонебезпечних, вибухопожежонебезпечних і шкідливих речовин від місць їх виникнення і виділення (в складських приміщеннях, транспортерних галереях, переванта­жувальних вузлах і т. ін.) слід проектувати системи місцевих відсмоктувань у відповідності з вимогами технологічної частини проекту і охорони навколишнього природного середовища.

5.7 В складських приміщеннях, в яких можливе тільки періодичне виділення шкідливостей (при вантажно-розвантажувальних операціях, при роботі двигунів внутрішнього згоряння і т. ін.), крім по­стійної діючої вентиляції, що забезпечує одноразовий повітрообмін за годину, повинна бути передбачена періодично діюча під час виділення шкідливостей механічна вентиляція для забезпечення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

6 ЭЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ

6.1 Електротехнічні установки повинні проектуватися у відповідності з ПУЕ, інструкціями: з про­ектування електрозабезпечення, силового і освітлювального обладнання промислових підприємств; з проектування і влаштування захисту від блискавки будівель і споруд РД 34.21.122.

6.2 Категорії споживачів електричної енергії, а також вимоги до забезпечення надійності електро-постачання роздавальних складів слід приймати у відповідності з діючими нормами технологічного проектування сільських електричних мереж і електростанцій.

6.3 Всі електроприймачі, розташовані в складських приміщеннях складів категорій А, Б, і В, повинні вимикатись загальним вимикальним апаратом (рубильником), що установлений зовні будівлі на не­спалимій стіні або на окремій опорі в металевій шафі з пристосуванням для опломбування.
6.4 Металеві частини електроустановок і заземлюючі провідники не повинні торкатись мінеральних добрив і пестицидів.

6.5 На робочих місцях комірників необхідно передбачати додатково місцеве електричне освітлення.

6.6 На вантажних платформах (рампах) слід передбачати штепсельні розетки на напругу до 42 В для підключення переносних світильників для освітлення залізничних вагонів.

6.7 Перелік приміщень для зберігання мінеральних добрив, що підлягають обладнанню пожежною сигналізацією, наведено у додатку Б.

7 ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

7.1 До складу передпроектної (ТЕО, ТЕР) чи проектно-кошторисної документації на нове будів­ництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння підприємств повинен бути включений розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (ОВНС), розроблений згідно з ДБН А.2.2-1.

В матеріалах ОВНС повинні бути ураховані вимоги СНІП 1.02.01 до розділу "Охорона навколиш­нього природного середовища", який при цьому окремо не розробляється.

7.2.Обсяг і зміст матеріалів ОВНС визначаються в кожному конкретному випадку замовником і генпроектувальником за участю місцевих органів екологічної безпеки України при складанні заяви щодо намірів і подання в органи місцевої влади.

Для видів діяльності і об'єктів, що являють собою підвищену екологічну безпеку (додаток 4 до ДБН А.2.2-1) розділ ОВНС виконується в повному обсязі згідно з розділом 2 ДБН А.2.2-1.

Ступінь екологічної безпеки складів добрив і пестицидів визначається в кожному конкретному випадку органами екологічної безпеки.

7.3 При складанні розділу ОВОС необхідно керуватись законами України "Про охорону навко­лишнього середовища", "Про екологічну експертизу", вимогами земельного законодавства України і іншими законодавчими актами і нормативними документами з охорони навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів.

7.4 Вихідні дані для проектування екологічних заходів, в тому числі матеріали інженерних ви­шукувань, повинні ураховувати специфіку об'єкта проектування, якісні і кількісні характеристики за­бруднюючих речовин, що виділяються підприємством в процесі експлуатації.

Перелік вихідних даних для розроблення розділу ОВНС рекомендується приймати з урахуванням даних додатку 2 Пособия по составлению раздела проекта (рабочего проекта) "Охрана окружающей природной среды" до СНіП 1.02.01.

7.5 При розробленні проектної документації необхідно ураховувати вимоги безпеки середовища перебування. Проектні рішення повинні бути ув'язані з екологічними, соціальними і економічними інтересами суспільства при урахуванні вимог екологічних норм, стандартів і лімітів використання природних ресурсів з урахуванням, при необхідності, перспективи розширення об'єкта за рахунок прилеглих територій.

Для запобігання забрудненню навколишнього середовища в розділах проекта необхідно перед­бачити заходи щодо очищення, нейтрализації і утилізації відходів виробництва у відповідності з ви­могами нормативних документів.

7.6 Розділ ОВНС розробляється на основі узагальнення і аналізу технічних рішень і природо­охоронних заходів, передбачених у відповідних розділах проектної документації з урахуванням вихідних даних за 7.4.

Обсяг і зміст розділу ОВНС повинен бути достатнім для оцінки природоохоронних заходів, за­безпечення раціонального використання природних ресурсів і доведення до мінімуму шкоди від об'єкта, що проектується.
8 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

8.1 Організація будівельного виробництва при проектуванні і будівництві нових, а також роз­ширенні, реконструкції і технічному переозброєнні об'єктів повинна відповідати вимогам ДБН А.3.1-5.

8.2 До складу документації на будівництво об'єктів, разом з проектно-кошторисною документацією і робочими кресленнями, її невід'ємною частиною повинна входити проектно-технологічна докумен-
тація (ПТД), що включає проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР), що розробляються на основі робочої документації з урахуванням вимог ВБН 193, ДБН А.3.1-2, ДБН А.3.1-3. Склад і зміст ПТД в залежності від типу будівництва, складності об'єкта та інших особливостей встановлюються в контракті на будівництво на основі положень розділу 3 ДБН А.3.1-5.

8.3 Виробництво, операційний контроль якості і приймання робіт, виконаних при будівництві і реконструкції об'єктів, слід виконувати згідно з СНіП 3.03.01, державними стандартами, технологічними картами і схемами операційного контролю якості.

8.4 При будівництві будівель і споруд для клеєних дерев'яних конструкцій, які мають якісне захисне покриття, тривалість перебування їх під атмосферними впливами не повинна перевищувати один місяць.

8.5 В разі пошкодження захисних покриттів конструкцій в процесі транспортування і монтажу. цілість їх повинна бути відновлена до приймання об'єктів в експлуатацію. При цьому роботи слід виконувати з урахуванням вимог СНіП 3.04.03, СНіП 2.03.11 і технічних умов на конкретні конструкції.

8.6 При організації будівельного виробництва повинні бути враховані закони України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку", "Правила пожежної безпеки в Україні", вимоги СНіП ІІІ-4, а також умови охорони навколишнього середовища і виробництва робіт на ділянках існуючої міської забудови.

9 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

9.1 3 метою забезпечення тривалості та надійності в експлуатації будівельних конструкцій, інже­нерних систем, електрообладнання будівель і споруд на об'єктах повинна бути організована служба технічної експлуатації будівель і споруд.

9.2 Служба технічної експлуатації повинна здійснювати:

- контроль за дотриманням правил технічної експлуатації будівель і споруд, встановлених норма­тивною, експлуатаційною і проектною документацією;

- регулярні огляди конструкцій, розроблення пропозицій щодо усунення знайдених дефектів і пошкоджень;

- контроль за виконанням поточних і капітальних ремонтів будівель і споруд та їх якістю;

- контроль за безаварійним функціонуванням виробництва, за дотриманням нормативних до­кументів з пожежовибухобезпеки (ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.041 і т. ін.).

9.3 Технічна експлуатація конструкцій та інженерних систем будівель і споруд повинна здійсню­ватись у відповідності з "Положением о проведении планово-предупредительного ремонта производ­ственных зданий и сооружений".

В разі відсутності в наведеному нормативному документі окремих рекомендацій з експлуатації конструкцій будівель і споруд, в проектній документації будівель і споруд повинні бути передбачені конкретні вказівки щодо безпечної експлуатації цих будівель і споруд.

9.4 Конструкції будівель та споруд повинні підлягати періодичним оглядам - загальним чи част­ковим (два рази на рік - весною і восени) і поточному (в залежності від конкретних умові. Позачергові огляди обов'язкові після аварії чи стихійного лиха - пожеж, ураганів, великих снігопадів і завірюх землетрусів і т. ін.

Результати оглядів оформляються актами та записом у відповідних журналах експлуатації будівель і споруд.

9.5 Металеві, дерев'яні, бетонні, залізобетонні, цегляні будівельні конструкції будівель і споруд повинні бути захищені від корозії, впливу вологи і вогню згідно з проектом. В разі пошкодження відновлення захисного покриття повинно виконуватись з урахуванням вимог СНіП 3.04.03 і СНіП 2.03.11.

9.6 Конструкції із полімерних матеріалів слід захищати від механічних пошкоджень. В процесі експлуатації огороджувальних конструкцій із склопластику в них може з'явитись ерозія полімерного шару. В такому випадку поверхня огородження повинна бути захищена шляхом нанесення лакофарбових покриттів (пентафталеві емалі і т.ін.)

9.7 Організація робіт щодо забезпечення санітарно-гігієнічних умов і техніки безпеки повинна виконуватись у відповідності з системою стандартів безпеки праці та іншими нормативними доку­ментами.

  1   2   3   4   5

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Державні будівельні норми україни будинки І споруди підприємства торгівлі дбн в 2-23: 2009
...

Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та...
Затверджено Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

Розпізнавання найпоширеніших лікарських рослин
Мета: розширити знання учнів про лікарські рослини, їх значення в житті людини, формувати в учнів вміння І навички збору лікарських...

Державні санітарні правила І норми для морських та річкових портів дсанПіН 7 046-99
Державних санітарних правил та норм для морських та річкових портів та керуючись Законом України Про забезпечення санітарного

Міністерство охорони здоров'я україни головне санітарно-епідеміологічне управління
Державні санітарні правила І норми скидання з суден стічних, нафтоутримуючих, баластних вод І сміття у водоймища

Урок хімії в профільному 10 класі Тема: Азотні та фосфорні мінеральні добрива
Методи І прийоми роботи: випереджальне завдання по ікт-технологіям (складання презентацій про видатних вчених-агрохімії, види мінеральних...

План Зберігання продовольчих товарів: завдання, фактори, що впливають...
Підприємства І організації, які здійснюють на території Українироздрібний продаж продовольчих товарів, зобов'язані дотримуватисьвстановлених...

1. Дослідження віруліцидної активності сполук у модельній системі...
Наведено основні методики первинного тестування антивірусної активності сполук різного походження в найпростіших модельних системах....

Наказ від 16 лютого 2009 року n 95 Про затвердження документів з...
Про заходи щодо забезпечення якості лікарських засобів, пункту 16 Плану заходів щодо удосконалення державного контролю за обігом...

1 загальна характеристика мінеральних вод
Ці води збагачуються солями І газами порід, з якими вони контактують. Хімічний склад І закономірності поширення мінеральних вод зумовлені...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




h.ocvita.com.ua
Головна сторінка