Пошук по сайту

Хімія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

План вступ Технології розвитку пізнавальних та творчих інтересів учнів на уроках хімії. Застосування активних та інтерактивних форм роботи під час занять. Висновки Список використаних джерел та літератури вступ

План вступ Технології розвитку пізнавальних та творчих інтересів учнів на уроках хімії. Застосування активних та інтерактивних форм роботи під час занять. Висновки Список використаних джерел та літератури вступ





Сторінка1/3
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУЧАСНІ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ


Виконала:

вчитель хімії Нетішинської ЗОШ

І-ІІІ ступенів № 1

Коритовська Юлія Анатоліївна

кваліфікаційна категорія: вища


Нетішин 2013

ПЛАН
Вступ

1. Технології розвитку пізнавальних та творчих інтересів учнів на уроках хімії.

2. Застосування активних та інтерактивних форм роботи під час занять.

Висновки

Список використаних джерел та літератури

ВСТУП

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтацію в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учня. Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів особистості.

Предмет „Хімія” відіграє важливу роль у загальній середній освіті. Він вносить істотний вклад у розуміння наукової картини світу та ролі хімії як важливої продуктивної сили суспільства. Учні знайомляться з наукою, яка не тільки допомагає пояснювати і передбачати зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі, але й фактично дозволяє управляти хімічними перетвореннями задля отримання нових речовин, досконаліших матеріалів, економічних і ефективних процесів.

На даний час в методиці навчання хімії, як і взагалі в педагогіці, особлива увага звертається на ефективність методів: на те, який вплив вони здійснюють на учнів; як управляють процесом навчання і розвивають хімічне мислення, якого характеру (відтворюючого або пошукового) пізнавальну діяльність школярів викликають, наскільки стимулюють їх до роботи, виховують і т.д. Саме зміст методів, а не одне зовнішнє благополуччя, що створюється різноманітністю видів діяльності на уроці і застосування всіляких засобів навчання, є чинником, що визначає успіх сучасного уроку хімії. Тому характерною рисою вдосконалення методів можна вважати посилення їх активізуючого, розвиваючого впливу на учнів. Розвиток методів в цих напрямках веде до більшої їх відповідності цілям і змісту навчання хімій в школі. У практиці досвідчених вчителів важлива роль відводиться проблемній побудові процесу навчання, істотним елементом якої є самостійна робота учнів.

Отже, успіх навчання полягає в організації навчального процесу за принципом самостійного творення знань, що неможливо здійснити без навчально-пізнавальної діяльності учня. Сьогодні учням недостатньо успішно освоїти базовий курс шкільної програми, їм необхідно навчитися бути самостійними, працювати з інформацією та здобувати знання. Тільки в цьому випадку вони можуть розраховувати на успіх в інформаційному суспільстві XXI століття.

На підставі сказаного можна дійти висновку, що зміст навчального матеріалу курсу хімії вимагає вдосконалення методів навчання насамперед у напрямі все більшого залучення учнів до методів пізнання і мислення в хімії, які характеризуються постійною опорою на теорію при поясненні поведінки речовин в хімічних процесах, при прогнозуванні умов і результатів тих чи інших перетворень, постійному співвіднесенні спостережуваних в хімічних дослідах змін з явищами мікросвіту і встановленні між ними причинно-наслідкових зв'язків. В основі цієї головної, обумовленої змістом тенденції вдосконалення методів навчання хімії, можна краще зрозуміти роль і оцінити ефективність кожного окремого методу на уроці і всієї їх системи в досвіді вчителя.

РОЗДІЛ 1
ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ТА ТВОРЧИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ НА УРОКАХ ХІМІЇ


Кожна наука має специфічний арсенал діяльності задля дослідження таємниць природи. Подібний арсенал прийомів має і навчальний предмет для розкриття свого змісту. Методи наукової та навчальної діяльності повинні бути адекватні предмету, що вивчається. Наприклад, не можна користуватися мікроскопом для відкриття зірок, а телескоп застосовувати у світі мікрочастинок. Неможливо сокирою розділити атом, щоби зрозуміти його будову.

Однак на уроках хімії основна увага приділяється не дослідам, не вивченню мікрорівня, а написанню формул і рівнянь реакцій. Це вміння служить як інструментом пізнання, так і критерієм оцінки рівня засвоєння навчального матеріалу школярем. Тому вчитель прагне якнайшвидше навчити школярів хімічній мові. Формалізм знань випливає з цього прагнення. І хоча вчитель демонструє досліди, якість засвоєння знань з хімії не поліпшується, бо між експериментом і хімічною мовою немає безпосереднього зв'язку, немає уявлень про мікрочастинки, що піддаються хімічному перетворенню.

Що ж до законів засвоєння знань учням, то на це питання можна відповісти, лише зрозумівши, яким чином знання про приховану від спостереження реальность потрапляють в мозок людини. Теорія пізнання дає відповідь на це питання однозначно: тільки в ході предметно-практичної діяльності. Властивості матеріальних предметів проявляються лише у взаємодіях і відносинах. Так, хімічні властивості речовини можна виявити тільки в хімічних реакціях з іншими речовинами або при фізичних впливах (теплоти, тиску, електрики та ін.) Наприклад, оцтова кислота у взаємодії з аміаком проявляє кислотні властивості, а у взаємодії з сірчаною кислотою – основні. Сама по собі оцтова кислота тільки потенційно містить ці властивості.

Тому виявити властивості, пізнати їх людина може тільки в предметно-практичної діяльності. Таким чином, генетичною основою пізнання реальності людиною є його діяльність. Діяльність є генетичною основою не тільки суспільно-історичного, але й індивідуального пізнання. Іншими словами, засвоєння змісту навчального предмета відбувається не стільки у прослуховуванні поданого знання, скільки у відповідній навчальній діяльності, в якій учень пізнає шлях відкриття знання, а отже, засвоює його з розумінням, усвідомлено. А це вже зовсім інша якість знання.

Психологи давно виявили, що матеріал, який подається в готовому вигляді, засвоюється учнями на низькому рівні. Засвоювати таке знання можуть далеко не всі та ще й в неповній формі. Як уже згадувалося, в педагогічній психології давно доведено, що знання усвідомлюється тільки у власній навчально-пізнавальної діяльності учня. При цьому виділяють наступні види діяльності: матеріальну, матеріалізовану та інтелектуальну.

Під матеріальною розуміють діяльність з об'єктом вивчення. Матеріальна діяльність є основою, без неї пізнати предмет неможливо. У хімії об'єктами вивчення виступають речовини і реальні хімічні процеси. На уроках діяльність з об'єктом вивчення здійснюється у вигляді хімічних дослідів. Їх можуть проводити учні або демонструвати учитель.

Матеріалізована діяльність пов'язана з тим, що замінює об'єкт вивчення: різними моделями, табличним, цифровим, графічним матеріалами і т.д. Будь-яка зовнішня діяльність відбивається в корі головного мозку, тобто переходить у внутрішній план, в інтелектуальну діяльність. Проводячи досліди, виконуючи маніпуляції з матеріальними моделями, складаючи хімічні формули і рівняння, зіставляючи цифровий матеріал, учень робить висновки, систематизує факти, встановлює певні взаємозв'язки, проводить аналогії і т.д.

У хімії матеріалізована діяльність має специфічний характер. Можна виділити специфічні види матеріалізованої діяльності:

• діяльність з матеріальними моделями молекул, кристалічних граток;

• оперування цифровим, табличним матеріалом;

• діяльність із знаковими моделями (хімічними формулами та рівняннями);

• розв'язання задач.

Розвитку пізнавальних та творчих інтересів учнів сприяють різні види технологій: комп'ютерні технології, технологіх проблемного й дослідного навчання, технології ігрового навчання, використання тестів.

Використання комп'ютера і мультимедійних технологій дають високі результати при поясненні нового матеріалу, моделюванні різних ситуацій, при зборі потрібної інформації, різноманітних презентаціях і т. д. Комп'ютерна технологія дає можливість оперувати таким обсягом інформації, яким не володіють вчителі, що спираються на традиційні методи навчання. У мультимедійних навчальних програмах використовуються анімації і звуковий супровід, які, впливаючи відразу на декілька інформаційних каналів, навчають, підсилюють сприйняття, полегшують засвоєння і запам'ятовування матеріалу.

Використання комп'ютерних технологій може здійснюватися за такими напрямами:

1. Тематичне планування уроків;

2. Накопичення дидактичного матеріалу, створення предметних банків даних;

3. Освоєння та використання нових технічних засобів навчання;

4. Уроки;

5. Позакласні заходи;

6. Проектна і творча робота учнів;

7.Розробка профільних програм, елективних курсів, занять факультативів;

8. Участь у професійних та творчих конкурсах учнів;

9. Узагальнення педагогічного досвіду на різних рівнях;

Організація роботи на уроці із застосуванням таких технологій в сучасній школі допомагає вирішити проблеми, пов'язані з мотивацією до навчання, підготовки учнів до здачі підсумкової атестації у формі ЗНО, підготовки до олімпіад, конкурсів та іншого. Крім того, комп'ютерні технології дають можливість:

1. Знайти додаткові джерела інформації для вчителя і учнів;

2. Більш широко використовувати аудіовізуальні засоби для покращення наочності матеріалу, для кращого розуміння його учнями;

3. Підкріплювати навчальний матеріал динамічними малюнками;

4. Моделювати процеси, які в звичайних умовах неможливо відтворити;

5. Демонструвати хімічні експерименти з небезпечними, токсичними, вибуховими реактивами;

6. Проводити швидке та ефективне тестування учнів;

7. Здійснювати індивідуальну траєкторію навчання учнів, можливість їх росту і розвитку;

8. Організовувати самостійну роботу учнів з інформацією, надавати можливість для здійснення самопідготовку до уроків контролю, підготовку власних досліджень і т. д.;

9. Проводити дистанційне навчання учнів у разі їх хвороби або з інших причин;

10. Розміщувати методичні роботи вчителя і творчі роботи учнів на різних сайтах.

Технологія проблемного навчання надає можливість створення під керівництвом вчителя проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність учнів по їх вирішенню, в результаті чого і відбувається творче оволодіння знаннями, навичками, вміннями та розвитком розумових здібностей.

Дослідницька діяльність школярів – це сукупність дій пошукового характеру, що приводять до відкриття невідомих фактів, теоретичних знань і способів діяльності. Таким чином учні знайомляться з основними методами дослідження в хімії, опановують уміння самостійно отримувати нові знання, постійно звертаючись до теорії. Залучення опорних знань для вирішення проблемних ситуацій передбачає формування і вдосконалення як загальнонавчальних, так і спеціальних умінь учнів (проводити хімічні досліди, співвідносити явища, що спостерігаються зі змінами стану молекул, атомів, іонів, проводити уявний хімічний експеримент, моделювати сутність процесів і т. п.) . Дослідження може проводитися з метою отримання нових знань, узагальнення, набуття навичок, застосовування отриманих знань, вивчення конкретних речовин, явищ, процесів.

Інтелектуально-творчі ігри (ІТІ) стимулюють розвиток пізнавальних інтересів учнів, сприяють розвитку їх інтелектуально-творчих здібностей, дають можливість самоствердитися і реалізувати себе в інтелектуально-творчій сфері через гру, допомагають заповнити дефіцит спілкування. ІТІ можуть бути використані не тільки в позакласній і позаурочній роботі, але й на уроках (при вивченні нового матеріалу, повторенні пройденого, контролю знань учнів і т. д.)

Використання тестів на уроках хімії також займає чільне місце в процесі впровадження нових технологій. Це дає можливість масової перевірки знань учнів. Тестова методика – універсальний засіб перевірки знань, умінь. Тести є економною цілеспрямованої і індивідуальною формою контролю. Систематична перевірка знань у вигляді тестів сприяє міцному засвоєнню навчального предмета, виховує свідоме ставлення до навчання, формує акуратність, працьовитість, цілеспрямованість, активізує увагу, розвиває здатність аналізувати. При тестовому контролі забезпечуються рівні для всіх учнів умови перевірки, тобто підвищується об'єктивність перевірки знань. Цей метод вносить різноманітність в навчальну роботу, підвищує інтерес до предмета.

РОЗДІЛ 2
ЗАСТОСУВАННЯ АКТИВНИХ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ РОБОТИ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ


Найчастіше використовується на уроках хімії такі активні та інтерактивні форми роботи:

  1. Проблемні завдання і запитання;

  2. Асоціативне гронування;

  3. Система „Поміч”;

  4. Метод „Хімічна естафета”;

  5. „Ажурна пилка”;

  6. „Незакінчене речення”;

  7. Метод проектів;

  8. Хімічні розваги;

  9. Навчальна конференція;

  10. Хімічні диктанти;

  11. Інтеграція навчання.


Проблемні завдання і запитання

Повторення теми „Теорія електролітичної дисоціації”:

  1. Які ви знаєте провідники електричного струму? Чим відрізняються провідники першого роду від провідників другого роду?

  2. Чому розчин цукру у воді є неелектролітом, а кухонної солі – електролітом?

  3. Яких правил охорони праці слід дотримуватися при роботі з електричним струмом? Зокрема чому не можна торкатись вологими руками оголених проводів?

Тема „Нітроген і фосфор”.

Проблема: Азот, хто він – друг чи ворог? Чому елементу Нітрогену найбільш не пощастило з назвою?

Використовуючи метод мікрофону, цю проблему вирішує кожна навчальна група. Висловлюються думки:

  1. Азот дійсно не підтримує горіння і дихання, але дихати чистим киснем людина постійно не зможе – суміш азоту з киснем найбільш сприятлива для дихання.

  2. Оксиди Нітрогену отруйні, особливо кислотні: N2O3, NO2, N2O5. Велику кількість NO2 викидають в атмосферу металургійні та хімічні комбінати, але при застосуванні фільтрів та коплексній переробці сировини цього можна уникнути. Адже оксиди нітрогену – це цінна сировина для добування нітратної кислоти.

  3. Нітратна кислота хоча й отруйна, але без неї неможливе виробництво мінеральних добрив, фармацептичних препаратів, синтетичних волокон, пластмас, вибухових речовин.

  4. Чи правильно називати нітроген безжиттєвим? Чим підкормлюють рослини, коли вносять мінеральні добрива в грунт? Насамперед – сполуками нітрогену, калію й фосфору. Нітроген входить до складу великої кількості органічних сполук життєвонеобхідних, таких як амінокислоти, білки.

Тема „Ненасичені вуглеводні”.

Проблемні запитання:

  1. Запропонуйте структурну формулу ацетилену.

  2. Назвіть алкіни за аналогією з алкенами.

  3. Запропонуйте типи алкінів.

Проводиться робота в парах на кожен ряд дається маркер і великий аркуш паперу. Кожна пара виносить тільки одну пропозицію, потім передає наступній. Останні пари коригують і доповнюють. Аркуш із пропозиціями вивішується на дошку, виберається представник, який доповідає про думки і пропозиції учнів.

Тема „Карбон і Силіцій. Оксиди Карбону і Силіцію”.

Проблема „Парниковий ефект”

При вивченні властивостей оксидів Карбону і Силіцію учні працюють з підручниками і довідниками, виконують завдання своєї групи.

1 група. Фізичні властивості CO, CO2, SiO2.

2 група. Хімічні властивості CO, CO2, SiO2.

3 група. Будова кристалічної градки, тип хімічного звязку CO, CO2, SiO2 „Парниковий ефект”

4 група. Добування CO, CO2, SiO2. Виявлення CO2.

5 група. Застосування CO, CO2, SiO2.

Далі кожна група представляє свій інформаційний блок у вигляді схем, малюнків, таблиць. Представники 4-ої групи показують демонстраційний дослід „Добування карбон (IV), оксиду, взаємодія його з водою і розчином кальцій гідрооксиду”.

За повідомленнями груп учні складають таблицю.



Ознаки для порівняння

CO

CO2

SiO2

1

Тип хімічного звязку










2

Тип кристалічної гратки










3

Фізичні властивості










4

Тип оксиду










5

Хімічні властивості:













а) здатність горіти;













б) взаємодія з водою;













в) взаємодія з основними оксидами













г) взаємодія з розчинами лугів;













д) відновні властивості;













е) специфічні властивості;










6

Способи добування










7

Галузі застосування










Учні роблять висновки про спільні та відмінні властивості Карбону і Силіцію, пояснюють, з чим вони пов’язані (написання).

Учні обговорюють проблему, повязану з „парниковим ефектом” (його ознаки, можливість протидії).
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок-пракутикум учителя історії Великоберезнянської гімназії Савко...
Використання додаткових джерел інформаційних та інтерактивних методик на уроках історії з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів...

Випуск 2 Методичні нотатки «Крок в урок»
Застосування технології особистісно зорієнтованого навчання та її вплив на розвиток інтелектуально-пізнавальних І творчих здібностей...

Сульфатна кислота та сульфати. Найважливіші природні сульфати. Якісна...
Ознайомити учнів з основними галузями застосування сульфатної кислоти та сульфатів. Розглянути правила техніки безпеки під час роботи...

Використання активних форм І методів навчання в умовах особистісно-орієнтованого...
Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування...

Методичні рекомендації щодо оформлення Бібліографічного опису документів...
...

Література Список використаних джерел
Відокремлений підрозділ тов «нпц «Ікар» лтд навчально – виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня спеціалізована...

План Вступ Сутнісна характеристика інноваційної діяльності. Об’єктивні...
Тому питання розробки та реалізації стратегії економічного зростання та розвитку, яка б вивела її на передові позиції світового прогресу...

Методичний посібник для вихователів днз та батьків м. Тернівка 2014...
Створення безпечних умов розвитку, виховання та навчання дітей раннього дошкільного віку

Методична розробка на тему: „ використання ігрових форм І методів...
Література в школі належить до тих навчальних дисциплін, які відзначаються високим виховним, людинотворчим потенціалом. Вона одухотворює...

Інформаційно – комунікаційні технології як засіб розвитку творчої...
Розділ Теоретичне обґрунтування доцільності використання ікт в навчально – виховному процесі



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




h.ocvita.com.ua
Головна сторінка