Пошук по сайту

Хімія  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Мінерально-сировинні ресурси України

Мінерально-сировинні ресурси України





Сторінка1/3
  1   2   3
ТЕМА: Мінерально-сировинні ресурси України.

Рудні корисні копалини.

МЕТА:

  • поглибити знання учнів про мінеральні ресурси, їх класифікацію та запаси на території України;

  • сформувати поняття «рудні корисні копалини», показати їх зв'язок з тектонічною та геологічною будовою території;

  • розвивати вміння працювати самостійно, в групах; удосконалювати практичні навички роботи з картою «Корисні копалини», тектонічною та фізичною картами;

  • виховувати бережливе ставлення до багатств своєї держави, продовжувати екологічне виховання учнів.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

Після уроку учні зможуть:

  • пояснювати зміст поняття рудних корисних копалин, встановлювати і пояснювати зв'язок розташування рудних корисних копалин з тектонічною та геологічною будовою території;

  • удосконалити вміння складати схеми, працювати в групах та самостійно, вдосконалити навички роботи з картами атласу;

  • поглибити знання про вплив видобутку корисних копалин на стан екологічної ситуації в Україні.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу з використанням елементів проектної діяльності.

ОБЛАДНАННЯ:

  • В.Ю. Пестушко. «Фізична географія України». Підручник для 8 класу.-К.:Генеза,2008;

  • «Фізична географія України». Атлас.8 кл.-К.: ДНВП «Картографія», 2006 р.;

  • презентація до уроку ;

  • настінна фізична карта світу;

  • карта корисних копалин України;

  • тектонічна та фізична карти України.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ДО УРОКУ.

Вчитель:

  • Доброго дня. Сідайте. Візьміться за руки, посміхніться один одному і подумки побажайте успіхів на уроці.

Епіграфом до нашого уроку є слова радянського лірика та прозаїка, учасника Великої Вітчизняної війни Миколи Рилєнкова:

«Всіх таємниць від нас природа не ховає, але навчає бути уважнішим до них».

Вчитель:

  • Протягом уроку будьте уважними до виступів своїх однокласників,активно працюйте та спостерігайте за роботою друзів. Наприкінці уроку підведемо підсумки нашої спільної роботи.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Фронтальна бесіда:

  • Яку тему ми почали вивчати на попередньому уроці?

  • Дайте визначення мінерально-сировинних ресурсів.

  • Дайте визначення корисних копалин.

  • Назвіть групи корисних копалин за походженням.

  • Назвіть види корисних копалин за ознакою використання.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

(На слайді презентації – зображення речей, вироблених із різних видів металів)

Вчитель:

  • Всі ці речі знайомі вам з дитинства. А чи знаєте ви із чого і як вони виробляються ?

  • Коли люди почали видобувати рудні корисні копалини і виплавляти метали?

Виступ учня.

Ранні археологічні свідчення про гірничі розробки відносяться до раннього кам’яного віку. Мідь видобувалась вже біля 5000 років до н.е. Мідь, золото і гравій видобувались за 3000років до н.е. в Єгипті. Залізна руда видобувалась у 8 сторіччі до н.е. в Альпах. Вважають, що першим металом, який люди навчилися виплавляти на території України, була мідь. Носії трипільської культури вміли виготовляти знаряддя праці з міді ще вIV-IIIтис. до н.е.(слайд презентації)

А в I тис. до н. е. на території України племена кіммерійців вперше почали обробляти залізо. Важливу роль металургія відігравала в господарстві Київської Русі та інших державних утворень на території України.

Свідченням того, що в сиву давнину на території України плавили руду, є назви сіл Рудня, Рудня-Мигальська, Рудня-Димерська.

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

Вчитель:

  • Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати ті скарби, на які багаті надра нашої України. Протягом уроку ми ознайомимось з особливостями рудних корисних копалин, їх походженням, поширенням, заляганням на території нашої держави. Я пропоную вам замислитись над питанням впливу видобутку рудних корисних копалин на екологічний стан навколишнього середовища?

  • Запишіть в зошитах тему уроку – «Рудні корисні копалини України».

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Поняття рудних корисних копалин.

Вчитель:

  • Запишіть визначення в зошит:

Рудні корисні копалини – гірські породи магматичного і метаморфічного походження з яких при існуючих технологіях можливо виплавляти метали.

- Які гірські породи відносяться до магматичних? ( Ті, які утворилися внаслідок застигання магми на поверхні землі або в глибині.)

- Розкрийте поняття «метаморфічні гірські породи»(Гірські породи, які утворилися на великих глибинах під дією високого тиску та температури).

2. Робота з атласом (карта корисних копалин України, атлас, стор.16).

Вивчення легенди карти. Види рудних корисних копалин.

Бесіда:

  • В яких регіонах України сконцентровані поклади рудних корисних копалин? (В Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій , Донецькій, Закарпатській обл.)

  • Ви знаєте, що різноманітність мінеральних ресурсів України зумовлено тектонічною будовою і тривалою історією геологічного розвитку її території. Давайте порівняємо карту корисних копалин та тектонічну карту України. Який зв'язок існує між басейнами рудних корисних копалин та тектонічними структурами України?

(Основними районами зосередження рудних корисних копалин є Український щит,Закарпатський прогин, Донецька складчаста споруда).

3.Руди чорних металів.

Вчитель:

  • Унадрах України залягають мінерали і породи, що містять різні метали: від алюмінію і заліза, найбільш поширених у земній корі,до рідкісних елементів, що трапляються лише зрідка або розсіяні у невеликій кількості як домішки до інших мінералів. Запаси деяких руд не мають промислового значення. А за запасами залізної, титанової,марганцевої та уранової руд Україна посідає перше місце серед країн Європи. Родовища руд, як ми з вами визначили, здебільшого пов’язані з породами Українського Щита, а також давньої Донецької та молодої Карпатської складчастих областей.

Загальні запаси залізних руд становлять близько 30 млрд. т, за їх запасами Україна займає четверте місце в світі, в Україні видобувається близько9 % світового обсягу залізних руд.Дуже важливо: на нашій рідній Дніпропетровщині видобувається 80% залізних руд України.

Основним мінералом, який містить залізну руду є магнетит або магнітний залізняк.

Іншим мінералом, який містить залізну руду є гематит або червоний залізняк.

За вмістом заліза виділяються багаті – близько 58% чистої речовини,

середні – 20% - 50%, бідні – до 20 % руди.

Із розвіданих запасів родовищ залізних руд розробляються не всі: (презентація-слайд)

56% - родовища, що розробляються або підготовлені до освоєння;

36% - родовища, що розвідуються або зарезервовані;

8% - родовища,які не призначені для освоєння в найближчі роки.

В основному, запаси залізної руди сконцентровані в декількох районах України: ( слайд презентації)

68% - Кривбас,

14,72 % -Кременчузький басейн,

5,52% - Керченський басейн;

9,2% - Білозерський басейн;

4. Характеристика рудних басейнів України.

Вчитель:

  • Розглянемо особливості основних рудних басейнів. (Виступи груп учнів, які заздалегідь одержали завдання підготувати інформацію про рудні корисні копалини).

5.Робота в зошитах. Завдання класу.

Вчитель:

  • Під час виступу груп учнів всі останні заповнюють частину схеми «Рудні корисні копалини України»– руди чорних металів.

Рудні корисні копалини

Руди чорних металів Руди кольорових металів

Виступи учнів:

Криворізький басейн залізних руд(слайди презентації).

Криворізький залізорудний басейн – найбільший в Україні басейн з покладами багатих залізних руд, головний гірничо-видобувний центр країн. Понад 2/3 запасів залізної руди містить цей басейн. Ці поклади були відомі ще за часів скіфів ( VI - II ст.. до нашої ери ).Надрами України серйозно цікавився російський вчений-натураліст, геохімік, поет, М.В.Ломоносов. Для вивчення природних багатств Російська академія наук спорядила кілька експедицій. Перша у науковій літературі згадка про поклади криворізьких залізних руд та детальний опис Криворізького басейну належить академіку Санк-Петербурзької Академії наук В.Ф. Зуєву. Промислове освоєння залізних руд басейну почалося у другій половині XIX ст. Початок використання залізних руд пов'язано з ім'ям  Олександра Миколайовича Поля (1832 – 1890), що організував в 1873 р. «Товариство криворізьких залізних руд». Першим місцем видобутку руди було урочище Дубова балка, що належало Полю.

Криворізький басейн охоплює низку родовищ, що тягнуться смугою завдовжки понад 100 км через Дніпропетровську, Кіровоградську та миколаївську області промислові запаси близько 16 млрд. т. Найбільше значення мають для господарства мають багаті і високоякісні руди – червоні залізняки (гематити), які майже не містять шкідливих домішок, їх видобувають шахтним способом. Бідні руди, ( залізисті кварцити), що мають менший вміст заліза ( від 20%), розробляють відкритим способом (у кар’єрах). Гірничі розробки досягають глибини понад 1000м. На території Криворізького басейну працює найглибша в Європі шахта «Батьківщина» – 1300 м.

Особливе місце займає комплекс унікальних геологічних об’єктів,на схилі долини р. Інгульця, де виходять на поверхню багаті руди – Орлине гніздо. Абсолютна висота 50 м, площа – 62 га. Природоохоронний статус – геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення.

Кабінет міністрів України затвердив концепцію державної програми дослідження стану Криворізького залізорудного басейну. Про це повідомив віце-прем’єр – міністр України Олександр Вілкул. Програмою передбачено проведення комплексу науково-дослідних і інженерних робіт. Зокрема, виявлення підземних порожнин,карстових утворень, підземних водних потоків і зон підтоплення за допомогою космо- і аерозйомки. Буде проведена низка досліджень природних і техногенних факторів. У 2011 р. була розроблена довгострокова регіональна програма з вирішення екологічних питань Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2011 – 2022 рр. загальним бюджетом 11 млрд. грн.

Кременчуцький басейн залізних руд(слайди презентації).

Один з найбільших залізорудних басейнів України. Розташований на лівобережжі України,в межах Полтавської області. Площа 150 квадратних кілометрів. Промислові запаси залізних руд становлять майже 4,5 млрд. т. У структурному відношенні Кременчуцький басейн пов'язаний з північно-східним схилом Українського щита і є продовженням Криворізького залізорудного басейну.Поклади залізних руд пов’язані з докембрійськими метаморфічними породами. Добувають залізну руду з 1970 року. Розробляють відкритим способом Горішньо - Плавнинське і Лаврикійське родовища. Залізні руди Кременчуцького басейну збагачуються і переробляються на Дніпровському гірничо-збагачувальному комбінаті.

Білозерський залізорудний басейн. (слайди презентації)

Поклади багатих залізних руд у Запорізькій області, за 75 км на південний захід від Запоріжжя. Складається з Північно - Білозерського, Південно - Білозерського та Переверзівського родовищ. Простягається майже в мерідіанальному напрямі смугою завширшки близько 20 км і завдовжки 65 км від Малої Білозерки до села Веселого. Площа близько 1300квадратних кілометрів. Розвідані запаси багатих руд з середнім вмістом заліза 61% становлять 0,7 млрд. т . Працює басейн з 1955 року.

Керченський басейн залізних руд(слайди презентації).

Розташований на Керченському півострові АР Крим. Промислові запаси руд 1,8 млрд. т.

Потужність рудних пластів переважно 0,5 – 2 м до 25 – 40 м . Руди представлені бурими залізняками. Вони приурочені до осадового чохла молодої Скіфської платформи, розробляються кар’єрним способом.

Лімоніт, або бурий залізняк має осадове походження, пов'яне з діяльністю залізобактерій на дні давнього моря. Це бідні руди зі вмістом металу (20-22%), характерні значні домішки марганцю та ванадію, також забруднені значним вмістом фосфору та миш’яку. Добувати руду в межах басейну почали наприкінці 19 ст. Зараз не експлуатується.

Марганцеві руди України.(слайди презентації).

Кінець 19 ст. був для нашого району доленосним. У 1878 році чоловіки приміської зони сьогоднішнього м.Марганець , городи яких знаходилися на горі й потребували регулярного поливу, найняли копача.Це був Іван Корнійович Бабенко. За кілька метрів від поверхні він запримітив дивний блиск та колір пластів і «сьомим» чуттям збагнув: «Порода ця незвичайна…». «Марганцева руда зустрічається на значній території вздовж правого берега річки Дніпро по обидва боки міста Нікополя», – подібний висновок зробила група геологів на чолі з Михальським та Соколовим. Саме вони розпочали пошуки руди в 1883-1889 роках. Розвіданий район отримав назву Нікопольського марганцевого басейну. Освоєння родовищ марганцю в Україні розпочалося у 1886 р.

Марганцеві руди використовується при виплавці сталі як добавка для надання їй певних властивостей. Утворення цих руд пов’язують з давнім морським басейном, що вкривав південь Українського щита.

Загальні запаси марганцевих руд України складають 3,5 млрд т , з них 2,5 млрд. т – промислові. За їх запасами Україна посідає 2 місце в світі, після ПАР. Щорічний видобуток марганцевих руд – 16-17 млн. т. Розподіл запасів марганцевої руди за типами родовищ ви бачите на схемі(слайд презентації).

Найбільшим в Україні та одним із найбільших у світі за покладами марганцевих руд є Нікопольський марганцевий басейн. Глибина залягання руди – 15 – 140 м , потужність шарів – 1,5 – 5 м.

Він розташований на південному схилі Українського щита і простягається смугою 25 км завширшки на схід від р. Інгулець. Загальна площа басейну 5 тис квадратних кілометрів. Цей басейн об’єднує Нікопольське та Інгулецьке(Дніпропетровська обл.) і Великотокмацьке (Запорізька обл.) родовища.

До 1952 р. переважав шахтний добуток, нині 2/3 видобутку – у кар’єрах.

6. Проміжний підсумок .

Перевірка складання учнями першої частини схеми «Рудні корисні копалини» – руди чорних металів.

7. Руди кольорових металів.

Виступи груп учнів, що підготували інформацію. Завдання учням класу – продовжити складання схеми «Рудні корисні копалини» – руди кольорових металів.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Закон України
Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №13—17, ст. 112) такі зміни

Галузева угода між Міністерством освіти І науки, молоді та спорту...
Цк профспілки працівників освіти І науки України – повноважним представником найманих працівників (далі – Сторони) укладено відповідно...

Термін
Мінприроди України на отримання сертифікату екологічного аудитора у відповідності до вимог Закону України «Про екологічний аудит»....

Додаток 1 до ухвали засідання виконкому Ради Західного наукового...
Нан україни та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV р а. Львівської області у 2016 р

Кабiнет мiнiстрiв україни постанова київ
Про затвердження Порядку митного оформлення товарiв, що ввозяться на митну територiю України та пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї...

Перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися...
Нан україни, Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р. Є. Кравецького нан україни

Державні будівельні норми україни будинки І споруди будівлі І споруди...
Об'єднанням "Укрндіагропроект" Мінсільгосппроду України (базова організація) (керівник теми канд екон наук, заслужений будівельник...

Міністерство освіти І науки україни наказ
України для участі у міжнародних учнівських олімпіадах з астрономії, географії, інформатики, математики, фізики, хімії та тренувальних...

Наказ
Закону України "Про державне регулювання виробництва І обігу спирту етилового, коньячного І плодового, алкогольних напоїв та тютюнових...

Исс «Зодчий» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 ) дбн в 2-10-2001 Держбуд України
Козловський Л. М.); Гсеу моз україни (лікар-інспектор Скрипник А. П.); Унгц моз україни (доктор мед наук Акименко В. Я., канд. Мед...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




h.ocvita.com.ua
Головна сторінка